ОДИН
ОДИН
Число
Що
Манить
Все
Мою
Уяву
Йому
На
Славу
Вірша
Пишу
Я.
Не два
Не три
Не п’ять
Не сто
І не мільйон
А лиш
ОДИН
Лише
ОДИН
Всьому
Початок
І
Закон.
ОДИН
Початок
СУТЬ
ЖИТТЯ
Бо все
Було б
Як дим
Було б
НІЩО
Якщо б
Колись
Не сотворивсь
ОДИН.
Слава
Тому
Що
Є
ОДИН
А з ним
Є
Два і три
І п’ять
І сто
І мільйон
І Я
І ТИ.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- ОДИН Мої дні повмирали. А тепер помирають і ранки. Замість кулі земної обробляю ділянку тепер. Я імперію стер. Власну гордість. Помаду […]...
- “один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...
- “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
- ЛЕЖУ ОДИН, ЗАКУТАВШИСЬ В ШИНЕЛЬ Коли приходить на передову Газета “Правда” в хмуру передосінь, – Лежу в окопі, згадую Москву, Останню арію Каварадосі. Вона звучить […]...
- “На Україні не один Чорнобиль…” На Україні не один Чорнобиль! Запоріжсталь, Донбас і Кривий Ріг Димами дмуть, збиваючи із ніг. І без бича, без кия, […]...
- “Жив один лис який умів писати…” Жив один лис який умів писати і він писав у шкільному зошиті про осінь носив під пахвою зошит і олівець […]...
- ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
- “Він жив один в своїй пустелі…” Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов […]...
- НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...
- “Один лишився сам на сам…” Один лишився сам на сам. Нема ні кревного, ні друга. І любкою – помститись туга, і туга – подругою дням. […]...
- “Еще не умер ты, еще ты не один…” Еще не умер ты, еще ты не один, Покуда с нищенкой-подругой Ты наслаждаешься величием равнин И мглой, и холодом, и […]...
- “Один у другого питаєм…” Один у другого питаєм: Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, […]...
- “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
- “Я сам-один у камері кромішній…” Я сам-один у камері кромішній, Немов живцем похований в труні, Вже наді мною, мабуть, і вві сні Не зглянеться ні […]...
- Снова один я Снова один я… Опять без значенья День убегает за днем, Сердце испуганно ждет запустенья, Словно покинутый дом. Заперты ставни, забиты […]...
- ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
- СТОЮ ОДИН Стою один серед німих волів-биків На давнім ревищі великої пустині, Серед яливику, корів і бугаїв Да їх різвих телят, надії […]...
- ОДИН 1. Під спомином про евкаліпта, під зеленню його весни – лежатимеш, і сонце в річку впаде з блакитної гори. Чекатимеш […]...
- ОДИН – БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ – ЛАТИ Отой багатий, а отой бідує, Один позичить – другий заборгує. Багатий завжди злидню дати може – Своїм набутком хай йому […]...
- АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
- ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
- НА ТЕЛЕСТУДІЇ Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]...
- “Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...
- БЕЗЗАКОННЯ Йому не вірили – і розп’яли За те, що він шукав у них довіри, Цинічно душу мацали, коли Воскрес,- бо […]...
- ГІСТЬ якщо колись почуєш що хтось стукає тихо у двері не відкривай скажи – мед ще не зібраний тоді годуй бджоли […]...
- “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
- ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...
- “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
- ПЕСНЯ О МОЕМ СТАРШИНЕ Я помню райвоенкомат: “В десант не годен. Так-то, брат! Таким, как ты, там невпротык,”- и дальше смех,- Мол, из тебя […]...
- “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
- “Легкі сніги. Прозорі далі…” Легкі сніги. Просторі далі. Душа чутлива, мов струна. Останні квіти на роялі. І ти одна. І тишина. А все колись […]...
- “першого зову вівчаря…” першого зову вівчаря і не тільки тому що над ним сіяла зоря двадцять століть тому що був першим кому благу […]...
- “В гіпс відлилося, захололо…” В гіпс відлилося, захололо минуле, що було – ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в […]...
- “Народження і смерть…” Народження і смерть, Початок і кінець. І все-таки живе Надії промінець, Що прахом стане плоть, А дух не одквітує І […]...
- 3. Вірган позичаю пам ять у старших бо моя не пам’ятає колись коло нашої хати стояв костьольчик з мальованим вірганом і не […]...
- МАРІННЯ Це було десь – Байдужі пожежі, ніч, канонада. Доблесть, як епос. І зрада. І ліс, просякнутий кулями ввесь. Це було […]...
- Тиша тиша зів’яла довкола нас не відповість ніщо не відповість ніщо ні листок білого паперу ні доторк землі...