ОДА ДО КНИЖКИ
Я люблю тебе, книжко,
Без тебе померк би мій світ,
А очі здавались би зайвими
В місті, де небо і землю
На клапті вузькі порозкраяно,
Де вежі стрімких хмарочосів
Заслонюють сонце і обрій,
Де плоскість квадратів
На душах людських позначилася
І люди, немов манекени
Кружляють доріг карузелями,
Де дихати важко від диму й
Вонючого чаду машин,
Ти, книжко, для мене відрада,
Ти подруга вірна, єдина,
Що двері мені відчиняє
У світ, що зоставсь поза нами,
Де сонце і простір і трави,
Де серця людського й душі повнота.
Нудьги й утоми розвівається вже мряка
І я готова йти з тобою в мандри
Шукати духа скарбів
і живих людей.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
- “так спроквола надходить” так спроквола надходить найтісніша на світі ніч і заступає одним-едине моє вікно і заступає зеленими очима заступає червону потоптану траву […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- ГОЛОС ОТРУТИ Люблю отруту, сховану в лілеї, Люблю порок із поглядом ясним, І безсоромність ніжності твоєї, І терпких милощів незнаний дим. Люблю […]...
- ГІРКА МОЯ КАЛИНА Ой, гірка моя калино! Хай нам солодко живеться, хай нам сонечко сміється, а солодше із тобою, із тобою та й […]...
- “Отож: Ваша вірна подруга…” Отож: Ваша вірна подруга Змінила чільце, парчу і палац На шорстку і буденну рясу. Певно, що з мене не буде […]...
- НА ПОЛЯХ КНИЖКИ “KORPUS DER SKULPTUREN DER ROEMISHEN WELT” Ви, що різблеиі в каменю пережили століття, стоїте, як живі, перед світу цілого очима, […]...
- САМОБУТНІСТЬ Я може відкриваю вже відкритий світ, Вдираюсь силоміць у виломлені двері, Будую власний світотворчий міт Знаками чорними на білому папері. […]...
- ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
- “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...
- “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі […]...
- “Нащо, нащо тобі питати…” Нащо, нащо тобі питати, Чи я люблю тебе, чи ні… О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені. Чи я […]...
- “Солодкий світ! Простір блакитно-білий…” Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце – золотий небесний квіт. Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ. Узори надвесняних тонких віт, Твій […]...
- “Як я люблю тебе? Дозволь ректи…” Як я люблю тебе? Дозволь ректи. Тебе кохаю широко й глибоко, Як тільки може, непідвладна оку, Моя душа чуттями досягти. […]...
- СИРОТИ На зарінок сонце гріє, Де ся хлопчик з щенєм грає; Ци мороз, ци вітер віє – Щенє, хлопчик не питає. […]...
- “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
- Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю […]...
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- ПРОЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Я вас виводжу з забуття й полону Облуд ворожих. Заслані співці, Нехай долине в темряву бездонну До вас мій голос. […]...
- ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- Я ТЕШУ ЗАЛІЗО Тешу й стругаю чоло сталеве, Аж загоріли щоки! А в небі хмари – невпинні леви – Біжать у світ широкий. […]...
- ЛЮДИ, МАШИНИ, БДЖОЛИ Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. […]...
- “Невидані книжки – з пригірклим рамки медом…” Невидані книжки – з пригірклим рамки медом У вуліях… у вуліях без бджіл. Нехай чекає все ще попереду, Та квіти […]...
- ЧАС РОЗЛУКИ 16 Виїжджаючи, застаю твою порожню кімнату. Смутком душу обдуло нараз, передщемотом втрати. 17 Літак приземлився в О’Гер. Відчуваю тебе з-під […]...
- “Я люблю тебе в щасті і в горі…” Я люблю тебе в щасті і в горі, Серед весен і посеред зим. І нехай язики злі говорять Небилиці між […]...
- “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
- РАНКОВЕ СОНЦЕ Ранкове сонце – серце моє, – Дзеркальна глибінь тепла. З прозорим ранком воно встає… І гляньте! Імла втекла! Вам не […]...
- “Люблю! Як в перший раз люблю…” Люблю! Як в перший раз люблю, Хоч це любов моя остання… Але вона – як день в маю, Як пташки […]...
- ПАМ’ЯТІ З. С-СЬКОЇ Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо […]...
- ДО ПРАЦІ Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будему йти! Праця […]...
- Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...
- ЗАБУТИ – АЛЕ ЯК? Забути?.. А чому ж являєшся у снах? Чому живеш в моїй уяві? І чом тебе одну у мріях і в […]...
- ГАЛЛИ О, невмолимі скам’янілі дні! Міцна рука над людьми і богами! …Чигає там, у сірій далині, Лягає горами за нами. Ми […]...
- “Єдина, з твоїх фантазій…” Єдина, з твоїх фантазій Мені в пам’ятку єдина… Мужчина з крилом підбитим Схилився над юною жінкою. Вуста її спрагло кличуть, […]...
- “Одчиняйте двері…” + Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – […]...
- “Не варто жаліти, жаліти не варто…” Не варто жаліти, жаліти не варто, Що став я дорослим напровесні літ: За справу велику, до доброго гарту Я рушив […]...
- І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...