Бузки. І дощ. І солов’ї хмільні співали в димних гронах фіолету. Вигойдувались трав кордебалеті! у танці, що минає в напівсні. […]

Був сад, як на дитячому малюнку: відсутність найпростіших перспектив, і фарб аляпувата неохайність, і обрію близька горизонталь. Кора дерев напівзабуто […]

Куди б поїхати, скажіте,- в світи близькі, в світи далекі? У Яловець, Лопушну, Шепіт – на верх який, в село […]

Ти В очах барвінок принесла і тишу На жадібних устах. У білі сурми квіту В саду сурмили молоді акації, Світила […]

Мій син малює крила літакам, лелекам, диким гусям і орланам. Син крила домальовує квіткам – кануперу, любистку і катрану. Конваліям, […]

Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки й цвіт ведмежого вушка; зозулині черевички й сині лісові дзвоники; волові очі та ще […]

Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята. Розквітла заполоч. Нечуй-вітри цвітуть. Зацвів комиш… І зацвіли дівчата. Про їхній цвіт сьогодні тільки й чуть. […]

Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]

Зелена плоть садів, осяяних плодами. Зелена плоть трави по берегах річок. Блакитна плоть небес, що світяться над нами. Рожева плоть […]

Зазирну в душу волошки – побачу блакить. Зазирну в душу джерела – побачу прохолоду. Моє почуття так освітило сонячний день, […]

Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]

Що ластівка у небі написала крилом – достоту пушкінським пером? Що розчерком крила намалювала на хмарі, що біліє над селом? […]

Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]

Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]

Запилені музейні черепки, голки з кісток, німі кремінні стріли і витесані з каменю віки, які аж до сьогодні долетіли… Кремінну […]