В океані повітря, що хлюпа на долах земних, що безкрає сьогодні і завтра пребуде безкрає, – приміські електрички, достоту підводні […]

Не знаєм, де грози оселя, чи є туди які стежки. Підем по променю веселім, бо так, напевне, навпрошки. Легкі од […]

У тирлича весняного – бельканто: розцвів – немов звучить, немов співа. Мов промовля на мові есперанто пелюстка кожна в тирлича […]

Ніч прилітає надвечір, коли починає смеркати. Ніч прилітає, мов чайка, а то – наче сокіл-сапсан. Часто не відаєш, звідки сумного […]

Опали з яблунь визрілі слова, і з груш слова дозрілі теж опали. І поля недоорана глава натхнення, як метелиці, заждалась. […]

…І новорічна ніч – як казка. Я, Засипаний сніжинками й зірками, Ітиму манівцями неба, Чумацьким Шляхом… Слабка людина, не втерплю, […]

Я сьогодні погляди збираю – карі, сині, темно-голубі – і неначе проліски зриваю, в пам’яті складаючи собі. Таємничий, радісний, святковий […]

Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]

Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]

Ластівки літають над водою, і черемхи в’ється білий дим. Пожурися, дівчино, за мною, коли був я в світі молодим. Теплий […]

Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі, і одспівані, наче далекі пташині пісні, твої губи невмілі, а нині такі вже […]

Такі близькі чомусь мені – вечірні небеса імлисті і непорочне чистий сніг, мов’думка непорочно чиста. До щему дороге чомусь – […]

Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий, що сидиш на роздоріжжі і співаєш у віках!.. Гей, Остапе Вересаю, вчора сущий, нині […]

Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]

До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]