ВІХОЛА

Related posts:

1. “Баба віхола, сива Віхола…” Баба віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала. В двері постукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой, просію […]...
2. “І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…” І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі […]...
3. “ХТО-НЕБУДЬ В РОЗПУЦІ ДЕ-НЕБУДЬ НА СВІТІ…” З Райнер Марія Рільке Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі – В розпуці […]...
4. “Вирвалася з ночі коляда!..” Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. […]...
5. ВЧОРАШНІЙ СНІГ На пагорку танув вчорашній сніг, Такий безпритульний, немов собака. Легенько дорога торкалася ніг, А вітер у вітах знесилено плакав. Так […]...
6. “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
7. “Не замела слідів ні заметіль, ні віхола…” “Промайнуло, промайнуло, Замела вишнева заметіль сліди”. Микола Кравців Не замела слідів ні заметіль, ні віхола, І не пропав твій голос […]...
8. “Гей, дуби мої – зелені хмарочоси…” Гей, дуби мої – зелені хмарочоси… А мені уже дорога на похил. Карі очі? Гойні брови? Чорні коси?.. Де ж […]...
9. МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
10. СНІГ З гнізда лелечого зимою Злітає сніг, як білий птах. Крильми махає наді мною, Зникає в синіх небесах. За ним я […]...
11. Я ЗБЕРІГАЮ ВІД КВАРТИРИ КЛЮЧ Я йшов на фронт. Замкнув, як завжди, дім, Замкнув, як завжди, коли йшов на службу. І ще сусідам наказав своїм, […]...
12. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
13. МЕЖА У блиску металу, під сонячним шовком – Як в мозок відклигують більшовики – Під Тризубом, Прапором синьо-жовтим Встаєш, Українонько, вже […]...
14. ЗИМОВА КАЗКА Замаяні снігом дерева і ніч, як день, а вітер в обличчя шле вам дзвінки пісень. Білий сніг, білий сніг сипле […]...
15. ВЕСНА Й ЛІТО В СТЕПУ Годі тобі, степе, Годі твердо спати: Перестала в тебе Зима царювати. Зникнув сніг, і сонце Засвітилось чудно! Сохне-просякає Дорога безлюдна. […]...
16. “Дома прокинувся. Сніг…” Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, […]...
17. БДЖОЛА Сухий комиш, і мертвий блиск води, Порожні й голі хиляться сади. Підуть дощі, а там і сніг нагряне… Але всміхнулось […]...
18. БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
19. АНТОНИЧ й тобі дадуть горіх маленький, і той – розколеш – пустка в ньому, а з тої пустки по одному ідуть […]...
20. ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
21. “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
22. “Ой, що то за дим, від якої пожежі…” Ой, що то за дим, від якої пожежі За вітром валує на київський вежі? То половці скачуть у люті сліпій, […]...
23. ПРОРОК То ніч над нами чи істота чорна? На це ніхто б відповісти не зміг. І крутиться Земля, неначе жорна, І […]...
24. ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
25. “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
26. МОЛИТВА Маріє, квітко мудрого Єгови, Клонюсь тобі до тих смаглявих ніг, Що не топтали український сніг, Молюсь тобі, обличчя горіхове. Ти, […]...
27. “У лісі темно. В лісі ніч…” У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання, І дотліва вогнева тліч, Жовтіє в сніг дорога санна. Під верболоззям […]...
28. ТОВАРИШЕВІ Як ти думав, так і сталось, Ти вже й заручився. Помагай же тобі, боже, Щоб швидше женився. Нехай горе і […]...
29. ПЕРШИЙ СНІГ Уранці випав сніг – і відтепер Став невпізнанно-білим чорний сквер, І лиш ворони в кронах між гілками На тлі небес […]...
30. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
31. “У тліючих вогнищах рвуться каштани…” У тліючих вогнищах рвуться каштани, Осінньої ночі стріляє вогонь, – Вистрілює осінь набої останні, І вітер сліди заміта удогонь. У […]...
32. НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
33. “Соромимося ласки матерів…” Соромимося ласки матерів, Та і самі живем без сантиметрів. Не раз вогонь чуття в тобі горів, А от відкритись не […]...
34. “Ти сидиш під білим древом…” Ти сидиш під білим древом, Вітер сумно в полі виє, Угорі німують хмари, І туманом небо криє. І вбачаєш гай […]...
35. “Зустрів я бджілку на снігу…” Зустрів я бджілку на снігу – куди вона летіла? Чому біля розкритих губ незрушно роговіла? Зустрів я воду на льоду […]...
36. ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
37. “Шаліють ворони в густій березневій завії…” Шаліють ворони в густій березневій завії – В тілах їх уже пробудилась бентежна пора. І падає сніг тобі теплий на […]...
38. За оводом терпне самотній сумний рамадан за оводом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з чернечої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
39. “за овидом терпне самотній сумний рамадан…” за овидом терпне самотній сумний рамадан уже осипається мерва з черченої брами віддам тобі перстень і палець а сніг не […]...
40. “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...