Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ні кінця їй не видно, ні краю…”

Ні кінця їй не видно, ні краю –
Все війна, і війна, і війна.
Я доріг, думав, тисячу маю,
А, виходить, лишилась одна.

Остається блукати по світу,
Лиш блукать, а нікуди не йти
Й молоду мою душу розбиту
Кожен день на розп’яття нести.

1942

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ні кінця їй не видно, ні краю…” - ГОНЧАР ОЛЕСЬ
 »