Білими волічками ноги твої обів’ю, чорними волічками волосся твоє зав’ю, червоними волічками обів’ю твій стан, а зелені покладу на брови, […]

Малий у вишитій сорочці, він заглядав під всі столи. Гонорний був, бо старші хлопці уперше в хованки взяли. Та надійшла […]

Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив […]

Мовчав, а прокидаєшся від крику, бо сни досвітні – рани ножові. На тілі – сироти старого віку. Ми – сироти, […]

Вітри звіялись високо на горі – клин косарів обвівали. Вітер з долу вирвав кілька голосів і приніс на мій схил […]

Найтонша ватра не згаса під небесами, немов тримає небеса у тьмі над нами лише вона. Одним одна. Тому й тримає. […]

Василеві Портяку (Версія) Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були […]

У захристії трійця стоїть. Біля неї стану, доки ти принесеш три свічі, три свічі для Йордану. Запалю три свічі на […]

Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил мені палало. Я миттю переплив ріку […]

Битий небитого повезе. Так і не навпаки! Так, бо коли, як у казці все, значить, ще є казки. Доки ще […]

Він і нині скрипаль, хоч висихає мозок у кістках, коли стрічає писану, пожеристу, особливо барванину, яка жалить кожного, бо найперша […]

Я прочитав Книгу Мертвих, кажу: країна мертвих старша від країни живих, там немає Галичини, там нема героїв, дарма ваші герої […]

На ворізках колиска під самою стелею – так дід ладнав, сам прив’язав на сволок. За шнур колиску колисав вояк, поранений […]

Я знову не зберіг тебе, надіє. Я знову перебив тобі крило. Тепер за тебе стати не посміє душі моєї чорне […]

Ти що заробив на сухій різьбі? Те, що заробляв на своїм горбі. Замало тут інкрустацій. Якщо ти розумний – Союз […]