Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Невже празниковий розходиться люд?..”

Невже празниковий розходиться люд?
Не свято, а битва.

Я можу молитись Тобі тільки тут,
хоч це – не молитва.

Не треба трембіт. Люд пішов, як під лід,
в слова, як в рекрути.
Я виріс під розпач трембіт. Я той світ
ле можу відбути.

Я не ворожбит, я не пізній мольфар,
я ще на колінах.

Надходять ікони, висять, бо – товар –
на грудях, на спинах.

Купуй і молись

і повернеш колись

по зорях високих
у край, де пророки зійшлись.

Подивись,

що творять пророки!..

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Невже празниковий розходиться люд?..” - ГЕРАСИМ'ЮК ВАСИЛЬ