“І кінь тебе поніс через потік…”
І кінь тебе поніс через потік.
Для тебе ліжник на коня накинув
панашко.
Він коня твого зарік
на воду й камінь, блискавки і глину.
І кінь пішов на воду,
і поніс
тебе через потік.
І ліг на воду
узір барвистий ліжника.
І ліс
осінній розірвав його зі споду.
Ти глянула у воду:
не стає
одної барви – щоб лице погладить.
Спізнилось у воді лице твоє –
умре в узорі,
не спинившись навіть.
А кінь тебе несе через потік.
А кінь тебе несе в осінній праліс.
Не вирветься на твердь узорний лик.
Зімкнулись води,
щоб сліди зостались.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...
- КІНЬ – Чого ти, коненьку, мій конику хижий, Невесело, смутно стоїш? Я тебе кохаю, вівса підсипаю, А ти на мене й […]...
- РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ Рожевогривий кінь б’є копитом небо, Дзвенить Писаний Камінь. Ірже у вузькому руслі Черемош, Скований огир. Іде непорочна ікона, Несе в […]...
- КІНЬ Се діялось за давніх ще давен, Коли ще Чоловік не знав Коня сідлати Та ні у віз єго впрягати. Якраз […]...
- “Летів до тебе турманом через моря і дні…” Летів до тебе турманом через моря і дні, Спадав із неба тугою, а ти сміялась: “Ні”. Я зіркою безсонною зацвів […]...
- “Учулося крізь сон, що кінь ірже…” Учулося крізь сон, що кінь ірже, Схопивсь і – до вікна – хоч глянуть Ба, голубе! Усе твоє – уже […]...
- “Далеко поніс мене вітер…” Далеко поніс мене вітер За обрій – підніжки вульканів, Де церкви виглядають старші За свій вік. Свята індіянська скарбниця Вигасла […]...
- “Через душі, мов через вокзали…” Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
- “Через луки й урвища, через переліг…” Через луки й урвища, через переліг, Ех, пущу я коника – свій зухвалий сміх, Золотая гривонька аж на небокрай. Погуляй, […]...
- “Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...
- ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, […]...
- “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
- ГАДАННЄ-ВІЩУВАННЄ Петрівочка – нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом сипле зірками дрібненько. В воді круглолиций пливе-поринає, В саду соловейко голосить-співає, Рибалочки плавлють […]...
- “Я б тебе заховав за коня чи могилу…” Я б тебе заховав за коня чи могилу, Та могилі й коню де сховатись самим? Я б тебе заховав за […]...
- РОЗКОЛОЛИСЯ ЛІТА Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]...
- ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ Летить галка через балку, Літаючи, кряче… Молодая дівчинонька Ходить гаєм, плаче. “Не пускає мене мати Вранці до криниці, Ні жита […]...
- ІРЖАВИЙ ОСІННІЙ ЯВІР Як пахне явір восени! Як пахне явір! Ще й при потоці, наяву, вві сні, в уяві… Яка роса по кім […]...
- ГУЦУЛЬСЬКИЙ МАЛЮНОК День наваливсь: під тиском світла повигинались вікна. День пхавсь у колибу, День натискав з усіх боків. І вже на сонячних […]...
- КІНЬ Мій кінь стояв на місячнім толоці, Дививсь на зорі й плакав. Ніч ясна Світилася в його печальнім оці, Світл ами […]...
- “Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...
- У синім безгомінні У синім безгомінні задуми скрізь печать. Мелодії осінні в душі моїй звучать. А листя веремія несе свою печаль. На чорному […]...
- “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
- ЗОЛОТИЙ КІНЬ Пам’яті Батька О, як голубив коника мій батько, Чесавши гриву, поячи з відра! Нікого в світі, жодного безхатька, Не допускав […]...
- “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
- “О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...
- Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
- “Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд…” Будуччина – у Бога. В Тебе – тільки труд Виснажний, безустанний і відданий. Пророцтв не жди. Не вір. Ото життя […]...
- “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
- “Напав я на тебе раптом…” Напав на тебе я раптом На стежці посеред степу, Нахлинув, як дощ краплистий, Як виливень буревійний, Липневий джигун-музика, Просяяний блискавками, […]...
- І в зашморгу до тебе долечу і в зашморгу до тебе долечу перетин звуків зрине на прицілі про білі вежі я в дитинстві чув а котрі […]...
- ЗАМОВЛЯННЯ З ГОЛУБАМИ Катрусі Катрусі перелети мене через янгола через янголя янголятко з білими крильцями в білій кирилиці з потерчам над губами на […]...
- Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже, На обрусЂ оставил єси нам; єго же ЗдЂ дух насищаєтся, єгда на нь […]...
- ТЕБЕ ПРИГАДУЄМ ПІСНЯМИ “Цю землю треба сполоскати Дощем вогненним, а тоді, Щоб жати урожай багатий, Втопити поле у воді. Нехай постоїть. Хай помокне. […]...
- “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
- “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- “Тридцять днів ішли ми через пущі…” Тридцять днів ішли ми через пущі, Сто людей і двадцять шість верблюдів. Перше – зливи били нестерпущі, Далі – спека […]...
- АВТОПОРТРЕТ Твоє лице заболочене ніччю, усмішки павутиння у кутиках уст. У кольорі очей простяглася віддаль, в шуканні якої загубилося твоє серце....
- Червоні дими крови живлять сон орла червоні дими крови живлять сон орла на похиленій у зелень молитви голові Родогаста закляклим ляком чорного коня у чистому кроці […]...
- “Зажурились галичанки через тую зміну…” + *** Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста […]...