Місяцю-князю!

Related posts:

1. “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
2. ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...
3. “Я снив голубе водопілля…” Я снив голубе водопілля, Смарагдову радість дерев І запах цілющого зілля Під крильми заобрійних мев. Та безмір землі жовтожарий, Вітрів […]...
4. Утечя Ігоря з неволі Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]...
5. МОТИВ ФРОСТА Є така звичка в людей: Радість у них чи горе – Можуть цілісінький день Сидіти й дивитися в море. У […]...
6. ЧОВЕН Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки […]...
7. Король Данило Горе учить, кажуть люди, Доки горя не уб’єш. І Василька, і Данила Научило горе теж. І вони навчились добре І […]...
8. “Блискоче ніч перлиною Растреллі…” Блискоче ніч перлиною Растреллі. З гори збігає Боричів узвіз. І солов’ї, пташині менестрелі, всю ніч доводять яблуні до сліз. Цвіте […]...
9. ПОЛТАВСЬКА МОГИЛА Над городом Полтавою туман виходжає; У тумані вечірнє сонечко сідає. Туман зимній та холодний оддався снігами; Позаносило ізгарбом стежки між […]...
10. ПЂСНЬ 17-я. Видя житія сего я горе Житейское море, воздвизаемое зря и проч. Видя житія сего я горе, Кипящее, как Чермное море, Вихром скорбей, напастей, бЂд, Разслаб, […]...
11. НОКТЮРН О ночі, п’явки на ранах! Гектична плямо неба, Місяцю, сходиш великий Ссати море й лягати на груди Камінно. Збіднілий дім: […]...
12. СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
13. “Холодна тиша…” Холодна тиша. Місяцю надламаний, Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася. Вона, як сніг […]...
14. “Дождь в лицо и ключицы…” Дождь в лицо и ключицы, и над мачтами гром. Ты со мной приключился, словно шторм с кораблем. То ли будет, […]...
15. КОЛЬОМБІНА ти не промовиш цілющого слова і я не промовлю ходитимемо край свята з буднем у роті ковтаючи гірку слину що […]...
16. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
17. “Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята.” Весна. Розквітнув ломикамінь. М’ята. Розквітла заполоч. Нечуй-вітри цвітуть. Зацвів комиш… І зацвіли дівчата. Про їхній цвіт сьогодні тільки й чуть. […]...
18. “Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...
19. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
20. ДО ВЕЛЕСА Великий наш великих пісень боже, О Велесо, о Місяцю, Королю! Начати мою пісню ми негоже, Аж прежде я тобі ся […]...
21. СОН Вночі, під ранок, у гнізді У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані. На срібне мамине перо, […]...
22. “Вставай, рибалко! Гаснуть метеори…” Вставай, рибалко! Гаснуть метеори, В загуслу північ б’ються каюки. Здіймай вітрила і заводь мотори, Де кручі, глід, стежки і будяки. […]...
23. БУЗОК І грішне, і святе Єднають сили вищі. І весело цвіте Бузок на кладовищі. Ніхто з людей за те Не гудить […]...
24. Галицькі князі. Ростислав Князем галицьким найпершим Був відважний Ростислав. Молодий, стрункий, високий, Всіх красою чарував. Але він недовго княжив: Жартувала доля з ним! […]...
25. ДО ІСАЇ Й до тебе, князю скальдів, Ісаіє, Коліно своє у покорі клоню! Валгальськії тереми вже леліють. І скальдів лик во златі […]...
26. Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
27. ВЕСНА Весна прийшла, весна – цариця. Усе цвіте, усе цвіте. І щастя наповняє серце, І зелено навкруг усе. 9.ХІ.1915...
28. ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
29. ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...
30. МАРІЙКА За тобою чогось тужно стало мені, Марійко, в лотоки спогадів хлинула осіння яса. Білогрекого місяця по золотих зарінках я відвік […]...
31. “Замало дня, а ночі – й поготів…” Замало дня, а ночі – й поготів! Півкола неба – як вузьке озерце. Чи ж настити простором світів Моє бездонне, […]...
32. “Молоденька хмаринка…” Молоденька хмаринка Шука в небі хатинку – Та у небі її не знайдеш. Молоденька хмаринко, Нема в небі хатинки, То […]...
33. “Я думаю, як і чиню…” Я думаю, як і чиню, Але скажи, хіба це горе, Якщо це горе неогорне В своїй сльозі я розчиню? Мій […]...
34. “І знов мені не привезла…” І знов мені не привезла Нічого пошта з України… За грішнії, мабуть, діла Караюсь я в оцій пустині Сердитим богом. […]...
35. ВАНДА весільне зілля – розмарин розмарин – гірке зілля цей міст між берегами буття і небуття між зрадою й самопошаною між […]...
36. КАРПАТСЬКІ СІЧОВИКИ То не лист осінній за водою По широкій Тисі проплива, – Багрянить за хвилею крутою Підкарпатська буйна голова. Бились хлопці […]...
37. “Народе мій! Коли за тебе встануть…” Народе мій! Коли за тебе встануть Твої змордовані, пригнічені сини? Коли для нас хвилини ті настануть, Що скинемо ми з […]...
38. ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль […]...
39. ПРОЩАННЄ З РІДНОЮ ВКРАЇНОЮ І Прощай, мій краю, берегу рідний! Вже ти зникаєш над синім морем; Вітри ночнії, ревучі хвилі Разом співають із моїм […]...
40. СИНИЦЯ Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава […]...