Автор: ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО

Хай на небі зовсім змарнілий Срібний місяць хмарку шука, – Бачу тільки платок твій білий, Знаю: в муфті тепла рука. […]

Дивився з вежі На темний бір, Там слід ведмежий І вовчий зір. Там бродять тури У далині. А дуб похмурий […]

Білявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних. Не довгий […]

Жовтих плям тривожне коло, Слів байдужих кайдани. Може, сонце прохололо, А як ні, то поверни Не ясні дарунки травня, Не […]

Минула ніч тривожно і безславно. І скрізь степи, і всюди вороги. Коли ж ти вийдеш, ніжна Ярославно, На темний вал […]

На поталу камінним кригам, На глуху наругу вітрам, На зневагу звірам, що плигом Проминуть і квітку, і храм. Оддаю і […]

Єдина воля володіє світом, Веде в майбутнє нас єдиний шлях, Ми умремо з єдиним заповітом В непереможних і міцних серцях. […]

Заклинаю вітер і хмари, Заклинаю, земле, тебе! І бринять найміцніші чари – Заклинаю сонце сліпе. Пролетіли огненні бджоли Між зелених […]

Дивись, дивись: безмежні перелоги І хмар насуплених погроза в далині. Приносить вітер виклики тривоги – Шалений вітер і криваві дні. […]

Кому не мріялось, що є незнана Муза – Прекрасна дівчина, привітна і струнка, Яка в минулому з’являтися уміла Поетам радості […]

Не хижі заклики пожеж, Не безнадійний рев гармати, – В поля майбутнього зайшла ти, Минулу радість в них знайдеш. Де […]

Коли летять, як сиві зграї, Такі скупі і сірі дні, Коли сама земля вмирає, І в небі не горять огні, […]

Хилиться сумно і гнівно Сонячний день в далині. Там молода Бондарівна Мертва лежить у труні. Сходяться хмари чубаті, Стогне юрба […]

Візьмеш жменю сонного насіння І не пізнаєш власної руки, – Най синій день, най у землі коріння, Жіночий сміх і […]

Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]