Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






У ВЕРОНІ. Співанка

У Вероні, гей, на брамі кам’яній,
Там стояли три жовняри молодці,
Як стояли, так стояли, говорили…
“Богдан би ся ясні мури розвалили!
Не так мури кам’янії, як ті брами”, –
Заплакала стара ненька сльозоньками.

“Не плач, мати, не плач, моя, не журися,
Маю ж бо я що убрати – подивися:
Маю кабат, маю зброю, в чім ходити,
Тече кровця річеньками – є що пити.
Не так пити-пропивати, як гуляти, –
Чисте поле романове, моя мати”.

Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
“Ой соколи, ой бистрії, де бували?”
“В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі”.

3 липня 1861

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

У ВЕРОНІ. Співанка - ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ