О, ЧОМ, ДУНАЙ?

Related posts:

1. “В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...
2. ДУНАЙ Я чув пісні про голубий Дунай… Не знаю – де, але у Братіславі Не голубий він, А рудий, вважай, Не […]...
3. “Поза тихий за Дунай…” Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там […]...
4. Їхав козак за Дунай (народний варіант) Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, Твоя дівчина […]...
5. “Світе ясний! Світе тихий!..” Світе ясний! Світе тихий! Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого […]...
6. “На відногах темної Ками…” На відногах темної Ками, За дротами зрубів Мордви Голосними кличе віками Гомін помсти – в серце Москви! За Уралом і […]...
7. ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА Світе, якому ти богу молишся на самоті? Нитка життя людського рветься в путі. Нитка життя пропаща… Відстань така близька – […]...
8. ВСЕСВІТНЯ ПІСНЯ Стікає кров’ю пісня світова. Співайте, люди! Пісня ще жива… Допоки ще не пізно – рятуйте пісню! Хай пісня глушить ядерні […]...
9. Люблю України коханої небо Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж […]...
10. БЛАГОСЛОВІННЯ В горньому граєві райдуга В сім кольорів не згоря. Світе, Європо, возрадуйся: Сходить новітня зоря! Миром, і хлібом, і зладою […]...
11. “І звідкіль воно хмара волохатая…” І звідкіль воно хмара волохатая Та моє серце тужно облягає?.. – Ох, було б тобі, перше чим кохатися, Та напиться […]...
12. СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
13. НА КОНЦЕРТІ АНСАМБЛЮ “ЯТРАНЬ” У ПАЛАЦІ “УКРАЇНА” Рідний світе! Мила ненько! Хвиля в берег хлюп та хлюп… Ятрань, Ятранько, Ятренко! Трепет серця. Трепет губ. Дайте духу, всипте […]...
14. ІЗ КОСМОСУ Сіре небо сірої землі За шибками нашими стоїть. Десь летять космічні кораблі – До яких причалів і століть? Космонавт на […]...
15. СКІФСЬКА БАБА Ми тебе поставили на виднім – Це не там, де ти була колись! – Нагаласувались по обіді, А по чарці […]...
16. ГУЛЯНКА Вже не по першій п’ємо отсе чарці; Так ізгадаймо про дещо ми, братця, Щоб воно з нами шуміло, гуло І […]...
17. “І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)..” І дні, і ночі… (Таж коли, коли?) Весна. (Остання чи передостання?) Хіба ж не всі прекрасні ми взяли Дари дитинства […]...
18. “Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку…” Коли б ти, кохана, мені притулила до серденька руку, Сама б дивувавлась його трепетанню сумному да стуку. Не серце колотиться […]...
19. ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
20. “Замерзло жовтаве сонце…” Замерзло жовтаве сонце В небесній кризі, І гасне проміння гронце На снігу ризі. Я чую, полярний світе, Смертельна тише, Як […]...
21. “Ніч… а човен – як срібний птах…” Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій […]...
22. “Мов злодій, власну хату обійду…” Мов злодій, власну хату обійду І попрямую в поле стороною. Була – й нема… Хтось у моїм саду Плоди зриває, […]...
23. ЛАЙДАКА – Куда збираєшся, єдиний? – Насилу мати говорила. – Куда ти хочеш мандрувати, На кого хату понехати, Батьківський хутір і […]...
24. ТУЧКИНЫ ШТУЧКИ Плыли по небу тучки. Тучек – четыре штучки: от первой до третьей – люди; четвертая была верблюдик. К ним, любопытством […]...
25. “Повсідались біля ватри…” Повсідались біля ватри, Сушим одяг, грієм ноги І уточнюєм на завтра В чабанів стежки-дороги. А вони ж – немов опришки, […]...
26. ПРОЩІ. За Гейне Лежить козак молодесенький Да на хорування; Коло його стара мати: – Сину мій коханий! Тепер літечко надворі, Ідуть люди в […]...
27. “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
28. “Майбутні злочинці іще в личинці…” Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба […]...
29. “Світ який – мереживо казкове!.. “ Світ який – мереживо казкове!.. Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. […]...
30. ТИ КРУГ ШИЇ РУЧКУ В’ЄШ Ти круг шиї ручку в’єш, Круг серденька – зраду, Знаю, знаю, що ведеш Мене на загладу. Я цілую жар губок, […]...
31. “Грай, легкокрилий вітре, на полі…” Грай, легкокрилий вітре, на полі, Думку тужливу, сумну, Я ж защебечу, як пташка на волі, Пісню веселу – чудну! Що […]...
32. “Ні, я вірю, що знову піднесу…” Ні, я вірю, що знову піднесу До уст пугар пречистих цих напоїв. Я знав, я знаю й знатиму красу, Якою […]...
33. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
34. “Гроза пройшла… зітхнули трави…” Гроза пройшла… зітхнули трави, Квітки голівки підняли, І сонце, тепле і ласкаве, Спинило погляд на землі. Здаля розвіялись тумани, Знов […]...
35. ЛЕБІДЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю […]...
36. Дівичії ночі Висушили карі очі Дівичії ночі. “Черниця Мар’яна” Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори, Хвилі серед моря; Засіяли карі […]...
37. “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
38. СКАРГА ЖИТТЯ Володимирові Шаянові Обшили душу лишаї, Покрили серце жовті струпи… Чиї ж то голосно, чиї Ревуть несамовиті труби? Гудуть – як […]...
39. МІЙ ОБРАЗ Як, ти дивиш так смутно? То соколі очі? Так, небоже, не дивить сокіл на Підгір’ї. А твій кучер, як Дунай, […]...
40. У ГОРАХ У нас у горах, пани-браття, Раз виводились сокол и; Тепер не мають і коли Про теє люди споминати… Минув наш […]...