Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ

Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
Про смерть не забуде.
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі;
Чи щаслива ж та билинка,
Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках,
Без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці.
Де ти, милий, чорнобривий?
Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю,
Прийди подивися.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ - ЧУРАЙ (ЧУРАЇВНА) МАРУСЯ