Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БУЙНІ ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав та й питає в нього:
– Тебе, татку, бив твій татко?
– Бив, та ще й немало.
– Ну, а татка твого били?
– Теж перепадало. –
І сказало хлопченятко, заломивши ручки:
– Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

БУЙНІ ПРЕДКИ - ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО