Після кіно

Михайлові Саченку

Сьогодні ввечері на останній сеанс
у кінотеатр “Дніпро”
прийшло 27 Василів, Степанів, Микол та Іванів,
а вийшло з кіно – 27 д’Артаньянів.
Вони погрозливо виблискували очима
і фехтували шпагами.
Прямо од виходу стрибали в сідла
і мчали кудись на прудконогих застояних конях.
(То вам тільки здалося,
що вони ще довго чекали таксі!)
Потім вони по канату
підіймалися в дуже високу вежу старезного замку.
(То вам тільки здалося,
що вони йшли сходами
нового багатоквартирного будинку).
А потім вони обіймали своїх коханих
і міцно цілували їх у малинові вуста.
(То вам тільки здалося,
що вони несміло тримали дівчаток за руки).
Над століттям двадцятим ніч летіла,
і світло летіло від далеких зірок,
які погасли ще в середньовіччі.
Вгасали шпаги і погляди,
кожен поволі ставав самим собою.
Від неонових ліхтарів відв’язалися білі коні
і поскакали в минуле.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Зажурились галичанки через тую зміну…” + *** Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста […]...

КІНО На задній лаві в кінотеатрі Поцілункувались міцно скрипка й піаніно. Він почув себе ніби на Татрах І розповідав Ванді про […]...

ПІСЛЯ БОЮ Проклятий світ! – я мовив після бою, Коли побачив трупи у траві – Чому я мушу втішитись тобою, Не знаючи, […]...

“Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...

“Я вівці чорні й білі розгубив…” Михайлові Дмитріву Михайлові Дмитріву Я вівці чорні й білі розгубив у пізньому тумані. Угорі вони іще озвалися. Побіг – нема. […]...

ПІСЛЯ ШЕВАРНАДЗЕ Розбиті в пух, московські можновладці, Добравши кілька плеканих хохлів У френч-мундирах, тільки ж без голів, Гартують опір… на хитливій кладці. […]...

Після заходу сонця почни Після заходу сонця почни міркувати про чорний букет, про аналіз вмирання весни на ерзацах веселих анкет, жалісливу повію Жанет – […]...

РУКИ Можна махати руками так, щоб каміння гриміло. Можна – за пазуху камінь – і посміхатись несміло. Можна збагнути, нарешті, руки […]...

“один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...

ВУСТА Ці випиті вуста, – мовчанням, а чи люттю? – засохли, наче знак про повінь, на лиці, приховують в собі провістя […]...

АПОСТОЛИ Спинився. І мить, може мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські […]...

“Цвіркуни мов скажені в траві дзеленчать” Цвіркуни мов скажені в траві дзеленчать, “Бім-бім” добродушно відлунюють гори. Ні, не треба тут слів! – вуста хай мовчать, Нехай […]...

“Багато в мене фотографій давніх…” Пам’яті Володимира Затуливітра Багато в мене фотографій давніх, Де подруги мої в далекі дні Не мали ще по жодному виданню, […]...

КАРМАЛЮК III Ввели його, страшного і тепер Огнем очей, посмішкою лункою, Шість вартових, горбатий офіцер Поодаль став, наказ подав рукою. Горбатому не […]...

ЗАСПІВ Посвята братовi Михайлові Пiвденний краю! як тепер далеко Лежиш вiд мене ти! за горами крутими, За долами розлогими, за морем, […]...

НІЧНИЙ ЕТЮД Не кров з молоком, а кров із ніччю – Про тебе задумуватись весняною порою І сльози збирати по твоєму обличчю […]...

Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...

“Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…” Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. Я твоя… шепотіли вуста, […]...

ПІСЛЯ АВАНСУ Чоловік аванс одержав, здибався з дружком Та добряче й причастився просто під ларком. І, п’янющий, як то кажуть, у дрезину, […]...

ПІСЛЯ ДОЩУ Дощ одшумів, і спориші понурі Принишкли – настрахалися грози. Кущі жоржин мокрісінькі, мов кури, Обтрушуються стиха від роси. В очеретах […]...

ПІСЛЯ ДОЩУ Вночі був дощ – дзвінкий, мов радість, дощ. (Дощі такі бувають навесні!) Він змив зиму з міських камінних площ, очистив […]...

ПІСЛЯ ДОЩУ Сипнув як стій з тієї хмарки,- Не зчувся, коли вщух… Як зелено зробилось в парку Після дощу!- Немов звичайний там […]...

ПІСЛЯ ГРОЗИ 1 За обрій хмара відпливла, І сонце засіяло. І жаль пониклого стебла, Що у негоду впало. Над ним дзвенить ясна […]...

ПІСЛЯ РОЗЛУКИ Як засяде сутінь під ліхтарнею, заголосить місяць в небесах, будь для когось поконвіку гарною, хай повз тебе старість перейде....

РАНОК ПІСЛЯ БОЮ Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів […]...

“Після відлиги сад, що на узгірку…” Після відлиги сад, що на узгірку, вподобав порцеляну і кришталь. І гілка, замурована в пробірку із кришталю, горить, як пектораль. […]...

ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОЇ СОНАТИ “Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі…” – Сентиментальність! Хай загине І пам’ять ніжних на землі. Нам […]...

ВІН ПІСЛЯ РЕЧЕННЯ, ЦИТАТИ Загадка Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – […]...

“Після нудних дощів…” Після нудних дощів Так засяяв сніжок іскристо І мороз так запах душі – Крізь далекі літа дитинством: Бачу – сонце […]...

“Після дощу імла разманна…” Після дощу імла рахманна, У морі стишена вода. І ти мені така жадана, Така звабливо-молода. Душа моя, від щастя п’яна, […]...

ГАЛИЦЬКИЙ МОТИВ Сьогодні ви перемогли, вам – гімни величаві, крилаті марсові орли вас на все небо славлять. І тільки ми, розбиті вщент, […]...

ЕЛЕГІЯ, НАПИСАНА ПІСЛЯ БУРІ Стомившись, буря чорні крила закинула за чагарі… Настрахані борсученята пооживали у норі… Старі дерева опустили крислаті крони до землі, молодняки […]...

Він вони свої ночі зігрівали гасом газом вугіллям дровами вони до нього у двері стукали й радили заспокоїтись і крижаними словами […]...

“Після дощів смарагдова діброва…” Після дощів смарагдова діброва, на білій ріні річка говірка. І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка. Лежить городів […]...

“Прийду до тебе після літ розлуки…” Прийду до тебе після літ розлуки, Як блудний огник з сірого відлогу, Прийду, як ангел смутку і розпуки, Що в […]...

“Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...

“Все минає, але любов після всього остається…” Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода – навіщо […]...

РУШНИК Палало високе полум’я, А з нього – птахи червоні. Писалася серцем повість Століттям на спомин. Оце вам – свята надія: […]...

ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...

“Говорили-балакали дві верби за селом…” Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]...

Related posts: