А я плисти за обрій поривавсь до вічності, до божевілля весен… Нащо мені химера ця здалась, як човен вутлий, без […]

Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]

Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]

Все нижче сонце і все довші тіні, і гасне час, як під вогнем свіча. Усе частіш встає примара тліні, і […]

Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]

Розбуджу я для тебе світанок І досвітню зорю запалю, А душею натужною стану На порозі тремкого жалю. Ти радієш ранковому […]

Поклич мене, любове, на межі Мого життя іще раз за собою, Нехай душа в крутому віражі Зайдеться неспокійною жагою. Я […]

Як у синіх горах засіяє зірка, Стане на порозі Новорічна ніч, Ви перед минувшим, спершись до одвірка, І перед майбутнім […]

Вже бракне слів. Важка хода пера. Рипить воно, немов правдавній спомин. Але мені ще не прийшла пора летіти в ірій […]

Колись ми тут любов’ю пломеніли І шепотіли: лиш не розлюби! Гаїв поважних стомлені дуби Про щось тоді таємне шепотіли. І […]

І не спокій душі, І не затишок серця – для мене. Хай що буде затим, Я ще місяць впряжу молодий. […]

“Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]

Крізь спогади я знов лечу до тебе, Нема в пориві тому берегів. В розлогому, розбурханому небі Лежить мій шлях під […]

Уже тополі багряніють, Осиплеться вже скоро лист, А я згоряю і старію, Вже й в сивий смуток переливсь. Така печаль, […]

Доле моя, тернями вкрита, Серед зрад несамовита, Дай мені вогню! Дай пожити ще в любові, Дай правдиво в гіднім слові […]