Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НА СВІТАНКУ

Світанок. Гроза не на жарти грімлива.
Крізь тепле спросоння я раптом відчув,
Що з першої думки в стрімкому пориві
До тебе розкотистим громом лечу.

Лечу, щоб торкнутись гарячого тіла
Й хмеліти, немов від карпатських отав.
Моя ненаситна душа захотіла,
Щоб я від любові твоєї згоряв.

А очі?.. Боявся й на мить розтулити,
Молився, щоб сон чарівний не пройшов.
…Як можна в розлуці з тобою прожити,
Я й досі одвіт для душі не знайшов.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

НА СВІТАНКУ - ЧИР НЕСТОР