Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






2

Німець каже: “Ви моголи”.
“Моголи! Моголи”
Т. Шевченко

Задумавшись в слова пророчі,
(В цей Кобзаревий переспів),
Мені неначе солі в очі
Враз сипнув хтось. І я скипів.

Бо запекло і засмоктало
З досади, сорому й образ:
Чому “моголами” нас звали
І яничарами нераз?

Чи не своїх батьків ми діти,
Чи горе нас важке знайшло?..
Були монголи, московити –
Одної волі не було.

І ми ставали диваками
В багні безпам’ятства і зневаг,
А той, хто завше правив нами,
Ще й наваживався з наших благ.

О, як убити нам личину
Підступного, Пророче, зла!
Торкнися в праведну годину
Народу нашого чола.

“Моголами” тоді не будем,
Від бур’яну прополем лан,
І вже навіки шлях забуде
Чужий в світлицю нашу пан.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

2 - ЧИР НЕСТОР