“Ти їдеш там, де млисте, зимне море…”
Ти їдеш там, де млисте, зимне море
Мутними хвилями змиває береги,
Де небо півночі студене, непрозоре
Спов’є всі думи мрякою нудьги…
Ти їдеш там, де в холоду обіймах
Найкращі квіти нидіють і схнуть,
Де весна й осінь в нерозривних спіймах,
Мов рідні сестри, поруч себе йдуть.
І прийде час вечірньої години,
Поглянеш оком на дрімуче море:
Над ним полярна чайка лине вдаль,
І, оповита сірим сконом днини,
Почуєш хвилі тихі розговори,
А душі в нас один сполучить жаль.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
- “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
- “Скільки не дивлюся на море…” Скільки не дивлюся на море – Надивитися не можу. Море щоразу інше, Щоразу інакше. Скільки років знаю тебе, А ти, […]...
- “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
- “Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...
- ЧАЙКА Чайка смело Пролетела Над седой волной, Окунулась И вернулась, Вьется надо мной. Ну-ка, чайка, Отвечай-ка: Друг ты или нет? Ты […]...
- “Море – підводного царства оселя…” Море – підводного царства оселя, Але на позір – синя пустеля. Небо – як море. Безмежжя туманне. Може і в […]...
- МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
- Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
- ЧАЙКА З жалем, з болем Понад полем Крик розноситься чаїний, Наче в давні Дні безславні Плач рабині На чужині. То неначе […]...
- “Чого ж ти, море, та розхиталося…” Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
- Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю […]...
- “Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода…” Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода,- Мы не ждали его – не за легкой добычей […]...
- МОРЕ Безмолвное море, лазурное море, Стою очарован над бездной твоей. Ты живо; ты дышишь; смятенной любовью, Тревожною думой наполнено ты. Безмолвное […]...
- ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...
- “Ніч. Б’ють повагом години…” Ніч. Б’ють повагом години, До молитви склав я руки. Сім… і вісім… дев’ять лине – Лине, линуть в тишу звуки. […]...
- МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...
- “О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...
- “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
- КРИК ЧАЙКИ Казала хвилям: – Заберіть мене в море! – Не зрозуміли Моєї мови. А чайка кричала. Казала: – У мене очі, […]...
- “Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...
- “В саду засніжене гілля…” В саду засніжене гілля, І світло у вікні. За садом – стежка у поля По білій цілині. І тільки віти […]...
- “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
- “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
- “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
- “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
- “Не спалося – а ніч, як море…” “Не спалося – а ніч, як море…” І, як далекі маяки, Яскраві фосфоричні зорі. І напливають у думки З імли, […]...
- “Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...
- МРІЯ ПРО МОРЕ У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече […]...
- НЕСІТЬ МЕНЕ, ХВИЛІ Несіть мене, хвилі, у безвісти млаві, В якісь безконечні простори: На тихій пустелі, у морській синяві Загублю несплакане горе. Несіть […]...
- “Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб […]...
- “Струмки починають море…” Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]...
- ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...
- ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
- “Не спалося, – а ніч, як море…” Не спалося, – а ніч, як море. (Хоч діялось не восени, Так у неволі.) До стіни Не заговориш ні про […]...
- С ВИДОМ НА МОРЕ И. Н. Медведевой I Октябрь. Море поутру лежит щекой на волнорезе. Стручки акаций на ветру, как дождь на кровельном железе, […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- МОРЕ Воно, відвічно шепчучи, ряхтить І, раптом набухаючи, з розгону Юрму печер затоплює бездонну, Аж поки чар Гекати відлетить. Чи прийме […]...
- МОРЕ Мореплавець вичитав у розгорненій книзі моря, що з давніх аварій відважним лишилися фінікійські амфори....