ПАРТВИВІСКА
Зробіть мені квиток партійний:
Навдовжки – кілометр!
Навширшки – кілометр!
І напишіть червоним на вогні:
Це – Стріха Едвард –
рядовий
загонів геніальних
геній!
Напишіть:
Він сліз не має,
цей Едвард,
а кров – барилами,
пожежами – вогонь
У
собі
носить.
Напишіть:
Письменство він врятує
від Хвильових,
Тичин
і
Рильських,
політику – від Чемберленів,
поезію – від солов’їв.
Напишіть:
Він там співа – де бій,
Сміється там – де жах,
сумує там – де європейки,
радіє там – де Шкурупій,
регоче разом із Семенком.
І
напишіть:
Умре він радо
за владу рад Всесвітню,
І смерть
І сміх…
Так напишіть
червоним на вогні
партвивіски – квитка
й поставте
на майдані –
усім
на
радість.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ПАРОДЕЗИ Партивістка Зробіть мені квиток партійний: Навдовжки – кілометр, Навширшки – кілометр! І напишіть червоним на вогні: Це – Стріха Едвард […]...
- “Над гаєм грає птичий грай…” Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому […]...
- “Велосипед ночує на балконі…” Велосипед ночує на балконі, наставив роги на туманне скло. Сміються всі ретроспективні коні, уздрівши ту пародію – сідло. Сміється кожна […]...
- “Розвивається і зеленіє…” Розвивається і зеленіє, І сумує, мов дівча, дуброва; А над нею сонечко сміється: Весно молода! бувай здорова! Соловейку! я тебе […]...
- ВЕРЕТЕНО Стрільчастий день, прозорий холод і вся невпійманість краси. Широко креслиш пісні коло. Ех, пахне ранок. Срібло й синь. Душа острунена […]...
- ІСПИТ + Тільки що почали ми землю любить, взяли Заступа в руки, холоші закачали… – – ради бога, манжети надіньте, що-небудь […]...
- ЗАВІРЮХА Ой, зима! Біжить, регоче біло, Бубонами брязкає в степу… Вам усе на світі зрозуміло? Просвітіть, премудрі, Недозрілу Душу мою, Зрячу […]...
- НАРЕЧЕНІЙ По Шляху Чумацькому у росах Буде вічність мчати коні, Я ж губамі у розкішних косах Позбираю зоряні вогні. Де світи […]...
- ЛИТВА Литва – порога камінь сталий, У хмарі крапля дощова. Вогонь, який самі розклали, В якім згораємо – Литва. Литва – […]...
- КОЛО КОЛОДЯЗЯ Нагулялося по небу Весняному сонце, Зазирає на добраніч У низьке віконце. І проміннячком угору Огняним стріляє; Хрест на церкві розтопленим […]...
- СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
- БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
- ШЛЯХ Лечу, немов дерева обіч шляху з автобуса, на ста чортах-вітрах, ковтаю смагу, потамую спрагу, з крила згублю на землю лету-страх… […]...
- “Вже літа відлітували…” Вже літа відлітували. Літо. Спокою ж нема. Гирю, що в одній тримали, Не утримать обома… Перемнеться, перетреться, Розхлюпнеться до основ. […]...
- ВОДНОЛИЖНИЦЯ Дівчина по хвилях пронеслася, А за нею – чайка навздогін. І радіє мрії, що збулася, З потойбіччя Олександр Грін....
- “Гори сплять, повиті млою…” Гори сплять, повиті млою. Спить давно уся земля, – Тільки з мукою страшною Не засну до ранку я. В сяйві […]...
- ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...
- ЖАБКА ІЗ ЧЕРВОНИМ ЧЕРЕВЦЕМ Де город – до берега крутого, Тут була криниця із криниць. До її цілющої вологи Я постійно й спрагло падав […]...
- РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...
- “ХТО-НЕБУДЬ В РОЗПУЦІ ДЕ-НЕБУДЬ НА СВІТІ…” З Райнер Марія Рільке Хто-небудь в розпуці де-небудь на світі, Хто-небудь в розпуці без причини на світі – В розпуці […]...
- І СКАЗАВ БОГДАН І сказав Богдан на Раді в місті Переяславі: І султан, і хан, і шляхта – вороги напасливі. В українського народу […]...
- ПРИТЧА ПРО СОНЦЕ Лежало сонце в тихім броді – Вся армія була в поході. Важкими чобітьми солдати Хотіли сонце розтоптати. Вони ступали темні […]...
- КЛЕОПАТРА я забула чия в мені кров блудило мене обмануло в обіймах чужих вождів сохне крона Єгипту де твоя вишина вітчизно? […]...
- НЕСКІНЧЕНИЙ МАЛЮНОК На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок. 1920. ЧЕРВОНИЙ ШЛЯХ. 1925, ч. 11-12, с. […]...
- КРАЇНА СОНЦЯ Убивця знахарює під місточком, безокий стереже серця й корони, банкір складає вірші про листочки, поет громаді шиє панталони; повії, співаки, […]...
- СИЛАЧ Перукар Панаса підстригає й бриє. – Ну ж і шия, – каже, – усім шиям шия. – А Панас радіє: […]...
- СТИХІЙНА РАДІСТЬ Їх дві сестри. Одна – сміється, А очі снують проміння в чорну воду, Наче сонце у весняну повінь. Така задумлива […]...
- ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...
- “Я визнаю життя…” Я визнаю життя: коли натхнення Спливає із душі бентежні соки, Коли у серці щире одкровення І злети поєднаються високі. І […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- “Потонула в ромашці бджола…” Потонула в ромашці бджола, Потонула в житах перепілка. Серед цвіту садів і зела Розпускається сонце, мов квітка. Все буяє, радіє […]...
- “Достигло жито, споловіло жито…” Достигло жито, споловіло жито, Вогнем червоним палахкочуть маки. А там, де в полі козаченька вбито, Стоїть береза, сива, наче мати....
- ЗАПИТАННЯ Я хтів би знать – що є життя? Хто засвітив на небі зорі? В натхненному бурхливоморі Сумує людське почуття. Життя […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- НА ТЕЛЕСТУДІЇ Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]...
- “А вже – ані на щогли, ні на сохи…” А вже – ані на щогли, ні на сохи… Побоїще, де вищилась краса, Пиляють дерева, які посохли, І вогнище регоче […]...
- Із циклу “Заповнюю анкету” …Моя Вкраїна в мене у крові! Вона живе у смутку і надії, вона ридає в кожній удові, вона у кожній […]...
- НЕ ПРОКЛИНАЙ МЕНЕ! Не проклинай мене! Це доля, Це невмолима, а всесильна сила Разом злучила нас І розлучила, Мов два листки під осінь […]...