Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Заграй мені на баяні, брате…”

Братові Павлові

Заграй мені на баяні, брате,
Голубів пусти під небеса.
Хай побудуть з нами батько, й мати,
І довкілля рідного краса.

Розмети буденщини полову,
Позбирай до гурту голоси.
Хай пребуде з нами наше слово
На прийдешні далі і часи.

Заграй мені на баяні, брате,
Хай біжить струмок по камінцях,
Будемо себе розпізнавати.
То важка наука, без кінця…

На гарячій степовій жаровні,
Де спектися міг би й лисий чорт,
Наші земляки єдинокровні
Научились смажити… комфорт.

Научились множити достатки:
Дайте модне, дайте “фірмове”!
Тільки щось у світі не в порядку:
В душах бракон’єрствує ТВ,

В душах гримкотять магнітофони
Денно й нічно на заморський лад,
Щоб втікало рідне в дальні гони
І не поверталися назад.

Ми – творці хоралів і симфоній!
Наші межі – не по хутори.
Тільки не стріляйте нам у скроні
Шротом какофонської мури!

…Без баяна що ж то за гостини?
Звеселись, а хочеш – затужи.
Брате, білі й чорні намистини
На щасливу нитку нанижи.

Заграй мені на баяні, брате,
Голубів пусти під небеса.
Хай побудуть з нами батько, й мати,
І довкілля рідного краса…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Заграй мені на баяні, брате…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР