ТАЇНА

Вчені доводять, що в образі творця
Всесвіту в Сікстинській капелі
Мікеланджело зобразив свого ворога –
Геніального Леонардо да Вінчі.

Що не кажіть, а сотворіння світу
Таки своє у кожного митця,
Коли щораз виводиш на орбіту
Святого духа, сина чи отця.

Сікстинської капели диво-фрески –
Екстаз світанку, бог, як єретик…
Творець на риштуваннях-піднебесках
У тридцять п’ять – мов скорчений старик.

І, душу оповивши таїною,
Над суєту художник вироста.
Він там, за п’ятирічною стіною,
У посміху скривив свої уста.

А ворог – з піонерів, з авангарду,
Із тих, хто вічно в душі стугонить.
Суперник той – великий Леонардо,
Що не дає спочинку ні на мить.

Затихли болю шторми многобальні,
Хоч, може, ворогам тим несть числа…
З добром з’єднавшись, воля геніальна
До нас краси нетлінність донесла.

І ворожнеча вихлюпнулась в Лету,
І яснота у нім перемогла.
У царині біблейського сюжету
Людина богом все ж йому була.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...

ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...

“У душі моїй…” У душі моїй – Місця немає туманам. У душі моїй – Сонце червоне буя, І регоче, й гримить Голубим океаном […]...

ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...

ЦИКЛІЧНІСТЬ ЖИТТЯ Циклічність життя, Народжень і смерти, Спочинку й пробуджень, Буянь, розгалужень, Зуміла затерти Різниці земного буття. Одна лиш людина За гріх […]...

ЧОРНІ АКАЦІЇ Я не знаю, чия рука колише Цю сіть, до спочинку розп’яту, Де берег, як біле марево. Час цідить пісок з […]...

“Я даром, даром дав усе…” Я даром, даром дав усе, Що мав святе, усе їм дав! Нащо ж кудись ріка несе В незнану даль мій […]...

АПОЛОГІЯ БОЛЮ Пам’яті Олени Антонів Як слово у нашій мові – Так біль у живих світах. Без болю немає любові – Є […]...

“Гукнула далечінь осіння…” Гукнула далечінь осіння, А ліс лункий стояв, мов храм, Возвівши готики склепіння. Від рани зашивався шрам Цвірінькотом, джмеля басоллю, Ледь […]...

ТІСНОТА З німецького гумору Серед залу у музеї, світлим склом прикрите, Стоїть ліжко старовинне, дуже знамените. Гід пояснює туристам: – Дами […]...

“Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...

ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...

Новгородці Біля озера Ільменя Став Великий Новгород, Збудував його слов’янський З фінським змішаний народ. Не було ладу у його, Вічно рід […]...

“Далеко ти, а ніби поблизу…” Далеко ти, а ніби поблизу, В мені твій образ вічно молодіє. Переливаються в твою сльозу, В щасливу мить стрічання і […]...

ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...

ХВАЛА ЖИТТЮ Моїй вічно молодій Бабуні, Михайлині Чайковській, в її 75-тиліття. На фотокарточці далекий світ: під капелюхом віденської моди ховає грацію своєї […]...

БРАТ МИЛОСЕРДЯ Прокопитили наїзники, орди, орави – Підкови дісталися історику й ковалю. Прихиліться до мене, по вибиті трави, – Кров свою переллю. […]...

УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...

ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...

АПОСТОЛИ Спинився. І мить, може мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські […]...

ЛЮБОВ ДО ЖІНКИ Знов у душі тривога не стиха: Дорослий син – мов гілочка суха. Робота – дім, робота – дім, і знову, […]...

Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...

“О як буває сумно й гірко…” О як буває сумно й гірко, Коли в полоні суєти Оту банальну глузду мірку Ніяк не можемо знайти. А дехто, […]...

СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...

ПАМ’ЯТІ ІВАНА КОСИНІНА завертай мене боже додому там дівчата як писанки гарні там лубка на огризку лубкому намалюю під муром каварні там химери […]...

АНАЛОГІЯ Туман над морем зіллявся з хвилею Зіллявся з хмарою що угорі І в плесках-стогонах млою застиглою Алегрить в скелю – […]...

Притча безліч дивних дерев сновигає містом безцільно гілля рук із двома листочками долонь заховавши до кишень кожне має в собі гніздо […]...

СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...

УРИВОК РОЗМОВИ – Болить у грудях щось мені, Болить… – А як же ти хотів, Щоб так, безслідно, Проходило повз тебе Все, […]...

ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА Нерухомі, похмурі, застиглі Валуни нагромаджені хмар, У крайнеба розпеченім тиглі Пломеніє і брижиться жар. Тільки мить – і потоками бризне, […]...

“Вриваюся у безвість і лечу…” Вриваюся у безвість і лечу Назустріч ночі і навстрічу болю, Де німота свої сітки неволі Розкинула, мов сріберну парчу. Маркотно […]...

“Тільки у Ваших обіймах…” Тільки у Ваших обіймах Місце спочинку Вероніці, Вона – не свята, признається. Але як би їй потім Перед Вами згинати […]...

“Замовкніть всі: великий час прийшов…” Замовкніть всі: великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати. На терезах […]...

ЩАСЛИВА МИТЬ Не втримаюсь на щасті. Тільки мить, Лиш мить щаслива, Як весняна злива, Струною сонця В пальцях задзвенить… І здаленіє дзвін. […]...

СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...

“Подивилась ясно, – заспівали скрипки!..” Подивилась ясно, – заспівали скрипки! – Обняла востаннє, – у моїй душі. – Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. […]...

СВОБОДА Свобода… Що каже це слово населенню по обох, а найбільше – по лівому боці Дніпра?.. Душі тій, де витлумлене все […]...

СІЧОВИК Добуте списа, лука, чи домаху, Чи самопала – і втікає страх. Шугає степом, як югастий птах, – Його ніхто не […]...

ІДУ НАВШПИНЬКИ ДО ЛЮБОВІ Іду навшпиньки до любові В таємній тиші вечоровій. Все буде приязно і гречно. На відстані душі – безпечно. Цілунків не […]...

ОСЯЯННЯ В той день були мої найближчі друзі, Вони прийшли до мене на світанні І підняли на зустріч з Рафаелем, Із […]...

Related posts: