“Не нам той рух, що до людей оглух…”
Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]
Не нам той рух, що до людей оглух, Не нам та вольність каменюки-лежня… Живи в мені, свободи вічний дух, Живи, […]
Навесні і в стужу, в жнивну спеку Я тебе об’їздив, обходив, Тавріє – любов моя далека, Тавріє – незгасний мій […]
Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]
У тих степах, де сарана Дошкульно Пушкіна вкусила, Вогнем нас няньчила війна, Та світ таки не погасила. І ми від […]
Мені б тільки перебути ці дні – дощові й сумовиті, Мені б тільки позбутися нежданого лиха, То я не хотів […]
Заголубіла хвиля дніпрова, Вітер пшеничний віє здаля. На тихоплинну щиру розмову Нас прикладає рідна земля. Ти мене, земле, у сповиточку […]
Що було – пережили, Що гряде – побачимо. Там, де вищаться орли, Путівець позначимо. В череді прийдешніх літ Нас усе […]
Коло вогню останніх помідорів Туман минулу нічку ночував… До погреба, до хати, до комори Увесь город наш перекочував. Через моркву […]
На ліс розчахнуте вікно, І я живу між деревами, Не так, як в казці чи в кіно, А так, як, […]
Пташки вмирали тихо в лісосмузі, Бо хімії з росою наковтались. З ясного неба їх летючі друзі До них крилом залізним […]
Не вір, не вір, що інші всі – негарні, А я байдужий до других жінок. Той відсвіт, що вона для […]
Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]
Коли вертали воїни з війни, Перекопавши майже пів-Європи, Ми – підлітки, фактично пацани – Ще гоїли побиті в стернях стопи. […]
Пам’яті Івана Немировича Ті молодості нашої вертепи, Той фестиваль у Києві, давно, Коли ми йшли по золоте руно Із гір, […]
Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]