Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НОЧІВЛЯ У БРУКЛІНІ

І відшаліло вже, й від голосило…
Позбувшись разом всіх своїх морок,
Далеким відголосом Хіросіми
Лежить прах повержений Нью-Йорк.

На димнім попелищі скла, бетону,
Людських сердець, і злота, і заліз,
Мов сірі миші, бігають нейтрони,
А віддалік парує море сліз.

І вітер спопелився. Тлін пустелі.
Ніде живого поруху нема.
І тільки головою б’ється в скелі
Протяжна костомашина сурма.

Із мороку земного аж до Бога
Сягнув вселенський людовбивчий гриб.
І, звісивши з тієї хмари ноги,
Всевишній чистить обгорілий німб…

…Збудивсь я.
Підземка на естакаді реве.
Бруклін лежить, як собака,
Рани нічні зализує.

Виходить, Нью-Йорк ще живе!
Виходить, ще є життя!
Сирен поліцейських виття
Душу наскрізь пронизує.

Ху! Наче лупав цілу ніч кайлом…
А нью-йоркський друг мій Михайло
Просто застерігає:
– Та не дивився б ти на ніч того телевізора…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

НОЧІВЛЯ У БРУКЛІНІ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР