“Немовби все таке ж учора й нині…”
Немовби все таке ж учора й нині:
Тече ріка, стоїть зоря в зеніті.
А Прометей приніс вогню людині –
Й багато що змінилося у світі.
Немовби все незрушно, як і вчора,
Було в часи Евкліда, Піфагора.
А от упало яблуко із віття –
Й багато що змінилося у світі.
Кував коваль, мужик орав і сіяв,
Збирались вічно царювать неситі.
А Ленін Жовтнем сколихнув Росію –
Й багато що змінилося у світі.
Здавалось, недосяжні і похмурі
Космічні висі, мороком сповиті.
А Корольов послав у небо Юру –
Й багато що змінилося у світі.
Все, як належить, йде своїм порядком,
Літак – у хмарі, перепілка – в житті.
А щойно народилося дитятко –
Й багато що змінилося у світі.
:
Тече ріка, стоїть зоря в зеніті.
А Прометей приніс вогню людині –
Й багато що змінилося у світі.
Немовби все незрушно, як і вчора,
Було в часи Евкліда, Піфагора.
А от упало яблуко із віття –
Й багато що змінилося у світі.
Кував коваль, мужик орав і сіяв,
Збирались вічно царювать неситі.
А Ленін Жовтнем сколихнув Росію –
Й багато що змінилося у світі.
Здавалось, недосяжні і похмурі
Космічні висі, мороком сповиті.
А Корольов послав у небо Юру –
Й багато що змінилося у світі.
Все, як належить, йде своїм порядком,
Літак – у хмарі, перепілка – в житті.
А щойно народилося дитятко –
Й багато що змінилося у світі.