“Ах суєта суєт… Житейське море…”
Ах суєта суєт… Житейське море…
Не за горами, видиться, причал.
Та все ніяк душа не переборе
Своїх досвітніх штормових начал.
Відвеслували вдалеч батько й мати,
Поза моря, озера і ставки,
Щоб тільки в снах ночами припливати
Та гоїти мої нові вавки.
І поки горя крига ще не скресла,
На перехресті атомних століть,
Потомлено, як руки, склавши весла,
Осиротілий човен мій стоїть…
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- МОРЕ Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові […]...
- МОРЕ Воно, відвічно шепчучи, ряхтить І, раптом набухаючи, з розгону Юрму печер затоплює бездонну, Аж поки чар Гекати відлетить. Чи прийме […]...
- КАЛЮЖА НА КРИЗІ Калюжо з кригою на дні, З малим окрайцем неба! Авжеж не море… Та мені Так легко біля тебе. Щось рідне […]...
- “Не спалося, – а ніч, як море…” Не спалося, – а ніч, як море. (Хоч діялось не восени, Так у неволі.) До стіни Не заговориш ні про […]...
- “Підбиті алгоголем таланти…” Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]...
- С ВИДОМ НА МОРЕ И. Н. Медведевой I Октябрь. Море поутру лежит щекой на волнорезе. Стручки акаций на ветру, как дождь на кровельном железе, […]...
- “Мороз лютує, і сніги метуть…” Мороз лютує, і сніги метуть, І на душі, і в світі каламуть. Нові вожді, нові поводирі, Нове тисячоліття на дворі. […]...
- ПОКОБЗАРЩИНА Не славте кобзаря словами золотими, Повісьте ви над ним його тридцятиструнну, Нехай між липами пахущими, густими Із вітерцем веде розмову […]...
- МОРЕ Безмолвное море, лазурное море, Стою очарован над бездной твоей. Ты живо; ты дышишь; смятенной любовью, Тревожною думой наполнено ты. Безмолвное […]...
- МОРЕ Мореплавець вичитав у розгорненій книзі моря, що з давніх аварій відважним лишилися фінікійські амфори....
- “Не спалося – а ніч, як море…” “Не спалося – а ніч, як море…” І, як далекі маяки, Яскраві фосфоричні зорі. І напливають у думки З імли, […]...
- ЧОРНЕ МОРЕ І Для мене ти – як материнські груди, Мов батьків клич, немов херсонський край. Твої раптові, голубі споруди, Мне вергаючи […]...
- Вії вкривають море вії вкривають море по небу торочаться райські птиці в полум’ї ця певність мушель ця тиша з шемору в перламутрових вухах […]...
- МРІЯ ПРО МОРЕ У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече […]...
- “Ти їдеш там, де млисте, зимне море…” Ти їдеш там, де млисте, зимне море Мутними хвилями змиває береги, Де небо півночі студене, непрозоре Спов’є всі думи мрякою […]...
- “Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб […]...
- Люблю я море в шумний час прибою Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю […]...
- МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...
- “Чого ж ти, море, та розхиталося…” Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко […]...
- “Далеке море, срібна мріє!..” Далеке море, срібна мріє! Ще нині виджу гребінь хвиль… Я бачу, чую – шум твій віє, Хоч ділить нас три […]...
- “Скільки не дивлюся на море…” Скільки не дивлюся на море – Надивитися не можу. Море щоразу інше, Щоразу інакше. Скільки років знаю тебе, А ти, […]...
- “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
- “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
- “Струмки починають море…” Струмки починають море. З жджерел виникають озерця. Початок завжди прозорий І непомітний, як серце Здорової людини. Чи знає мала краплина, […]...
- “Море – підводного царства оселя…” Море – підводного царства оселя, Але на позір – синя пустеля. Небо – як море. Безмежжя туманне. Може і в […]...
- “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
- “Все умирает на земле и в море…” Все умирает на земле и в море, Но человек суровей осужден: Он должен знать о смертном приговоре, Подписанном, когда он […]...
- “О, як хотів би я тебе вітати, море…” О, як хотів би я тебе вітати, море, Під гомін хвиль слідить хід вільних кораблів, Глядіти з скель німих, як […]...
- “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
- “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
- “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
- “Ніч відходить, як море від берега…” Ніч відходить, як море від берега, А на дні залишаються трави і птиці, Залишається річка, оточена вербами, Залишаються сизі озера […]...
- “Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
- “Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода…” Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода,- Мы не ждали его – не за легкой добычей […]...
- СТОПЧАТІВ В моїм Стопчатові нові сади ростуть, Нові хати, нові родини й покоління, Хоч тут історія текла, як люта ртуть, Не […]...
- СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
- ЄЛИЗАВЕТА КАТОЛИЦЬКА читаю у безмежжі моря книгу мудрости за скибами води що каравели оруть кілями нові світи виблискують на сонці самоцвітами не […]...
- “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
- КОМЕТА ГАЛЛЕЯ Вона прийшла, поштарка неба, З таких віддалин світових, Що мір і знань замало в тебе, Аби щось мовити про них. […]...