СЕЛЯНИН

Related posts:

1. ВЕСНЯНА РІЛЛЯ Замри. Відчуй п’янкі органні гами, Напийся сил із витоків землі, Коли ступаєш босими ногами По ще пахущих скибочках ріллі. Вона […]...
2. Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
3. КІНЦЕВЕ Кругом порозкидані тіні, проколюють тіло дощі. Іти б – та життя під ногами розмокло, гукнути б – у горлі діра, […]...
4. КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...
5. ЧОРНОЗЕМ (Уривок) В чорні ночі виходиш в самотній простір: Б’ється серце в грудях неспокійне. Виє вітер, як бідний стривожений звір, Що ворожить […]...
6. ЛЕБІДЬ Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля, – Я чую крик пісень, Той […]...
7. НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
8. НІЧНІ СПІВИ Місяць витягає з пам’яті співанки і кладе між губи смаглявих дівчат: ой прийди та прийди опівночі, заплетемо руки в виноград. […]...
9. ІШОВ МИКОЛАЙ (Про Святого Миколая) Ішов Миколай лужком-бережком. Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком ішов Миколай із повним мішком. Святий […]...
10. ДВАНАДЦЯТЬ 1 Зануривши голову у білу, впадеш в заламані коліна, тебе обмарить і повіриш у нерозгаданості тіла; в п’янкому мареві почуєш […]...
11. ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...
12. ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, […]...
13. СНІЖКА Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне… І се ж – серебро! Дай я […]...
14. ШІСТЬ 1 І тіло, мов стежку розсади, покриють веснянки квітів, між клубами виростуть мальви і стиснуть тебе суквіттям; а потім між […]...
15. ДРАБИНА щоб людині лізти вище пхати в небо руки в синяві мочити скроні відчувати необмежність і падати Д Е Р Е […]...
16. 21. О БЛАГОРАСТВОРЕНІЇ Помолімся, щоби одчинився простір, і потекло з небесної зіниці тепло у земне лоно й вигріло його з неплідности. Помолімося, щоб […]...
17. “А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...
18. ПІСНЯ Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком […]...
19. АПОСТОЛИ Спинився. І мить, може мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські […]...
20. “Що рік, то глибша борозна…” Що рік, то глибша борозна Лягає на чоло: Волочать осінь і весна Чуття шрамисте тло. І зерно споминів росте, Посіяне […]...
21. МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
22. АПОКРИФИ ВЕСНИ Дерева нагнула блакить, і стало тепліше від неба. Ти руки в цвіту намочила і, вимивши тіло, в’язала плоди. Закільчилось в […]...
23. “Княгине картопле, як народ наш тебе поважає…” Княгине картопле, як народ наш тебе поважає, як в тобі віднедавна народ наш не чує душі! Коли землю орють. І […]...
24. Chichen Itza Спека розтопила під ногами кроки, їх відлуння липло до землі. Гусли співи у пташиних горлах на гіллі. А під обрієм […]...
25. “Хто змалював каштани густолисті…” Хто змалював каштани густолисті На голубому тлі? Хто вдяг у барви ніжно-променисті Лоно землі? Хто дав мені мій дух повноголосий […]...
26. НІЦШЕ Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, […]...
27. ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, […]...
28. БАТЬКОВІ Проносячи шум, саморослі колони попарно ішли вздовж шляхів кругових… Ти слухав і вгору підносив долоні – вони ж підлітали не […]...
29. “Десь суть була…” Десь суть була, осталися одгадки, десь дім стояв, та як його знайти? Мій шлях неждано виховзнув з-під ніг піском розлився […]...
30. Від віку й донині Еллада й Юдея Від віку й донині Еллада й Юдея – Два ворога лютих на древній землі – Хрестом і залізом та ядом […]...
31. “Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося…” Аж сюди, над залізо й бетон, пронеслося раннє вітру зітхання, тужливе, осіннє, і мені заплело у волосся своє тихе квиління. […]...
32. ТАЄМНИЦЯ ВОДИ Я ішов стежиною у полі. Сонечко пекло несамовито. Ну а поле рівне, як стільниця, ні ярка ніде, ані струмочка. Я […]...
33. ПОЛЕМІСТ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – О горкое твое панство! О окаянная твоя роскош! О бедное твое весиле! Іван Вишенський Яко наг, яко благ перед […]...
34. “Розпочнім говорити губами без слів…” Розпочнім говорити губами без слів, Як без слів розумієм жалі журавлів. Як ми порозумілись очима лишень, Перших бджіл так приваблює […]...
35. “Що від мене хочеш, тихий смутку?” Що від мене хочеш, тихий смутку? Чим і перед ким я завинив?.. Не впаде землі сирої грудка Ще на мене […]...
36. АБИ ВЗЯВ Прийшов жених у хату до Марини Просити руки в тата й мами. А ті йому зраділи, наче сину: – Бери […]...
37. ДИМ Запахло димом гіркуватим у надвечір’я від садів, сипнуло іскрами до неба – з землі метеоритний дощ. Всю душу пойняло й […]...
38. ДЗВІН ВЕСНИ Упав, та так невміло, що усі почули і від подиву уклякли й повеселіли, що таки упав, немов цього й чекали […]...
39. ТРИ 1 Помариш ще білолистям, щоб виросло білими персами, дівочі бедра облистило, щоби обпестило; помариш лопушим листям, щоб стегна зеленим розплавило, […]...
40. “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...