МИКОЛІ ФРАНЦУЖЕНКОВІ
(з нагоди 70-річчя)
Всі круглі дати і усі нулі
нехай вже не бентежать Вас ніколи –
вони такі ж бо немічні й малі,
а Ви, мій друже, вірний мій Миколо,
З когорти, що в юнацтві обіруч,
як кажуть, узяло життя за роги
й серед воєнних бур й житейських круч
не збилося із світлої дороги.
Ви чесно йшли до ясної мети
Крізь попелища двох лихих імперій,
щоб за життя ще у відкриті двері
Вітчизни переможно увійти.
Щасливе плем’я і щасливий Ви,
Бо не вагались, не зійшли із шляху,
Ви заслужили в праці й боротьбі
Ровесників шанобу і повагу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- МИКОЛІ НАГНИБІДІ Я згадую далекі наші весни – Тридцяті роки, Юнь твою й мою… Згадай і ти – і в пам’яті воскресне […]...
- ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
- ОПРИШКИ Йшли мої опришки З Чорногори пішки… Чорногора хліб не родить – Чорних легіників водить: Красних легіників кличе Ближче. Йшли мої […]...
- “Набік життя, журбо дрібна!…” Набік життя, журбо дрібна! Набік, марні тривоги! Крізь темний бір до ясних зір Прорубую дороги. Гримить топір, валиться бір, Тріщать […]...
- “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
- ПРОЦЕСІЯ Ю. Соловієві Повільно пропихалися крізь ніч, підносячи скелет над головами. А темрява текла з очиць, і терпли суголовні ями. Вилазили […]...
- ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...
- МИКОЛІ БАЖАНУ Поету сталінської ери, головному редакторові УРЕ (Української радянської енциклопедії) Тут лежить Бажан Микола, (А казали: не умре…) Залишилась хитра школа […]...
- “За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...
- Миколі Вінграновському Творить світ, Миколо, вічне коло, а якщо по-вченому – спіраль. От і перенісся ти, Миколо, на нову небесну магістраль. Та […]...
- МИКОЛІ СОМУ (Сомоепітафія) Низький уклін Миколі Сому! Він тут нарешті охолов, Тож не втече тепер із дому Поет, учитель, риболов. 2005 р....
- Т. Г. ШЕВЧЕНКО ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ МИКОЛІ І Важкий лютневий лід, в якому тріснув човен, синіє грань води, що імені збулась, і зерна вільхові із білої полови насіялись […]...
- РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла […]...
- На превеликий жаль я не верблюд на превеликий жаль я не верблюд ох як би я крізь вушко голки як би плюнув на всю оту мізерію […]...
- СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
- (КОЛО) Місто немов сузір’я. Як часто, блукаючи, йшли ми на світло домів, від яких не лишилося й каменя!.. І хто нам […]...
- “Не маєш права, рабе, на життя…” Не маєш права, рабе, на життя! – Безбатченку, запроданцю, сексоте… Тебе лякає синьо-жовтий стяг, Свята, в ім’я відродження робота. Боїшся […]...
- ПЕТЕФІ БІЛЯ МУКАЧВСЬКОГО ЗАМКУ-В’ЯЗНИЦІ Він схиливсь у низькім поклоні, кам’яніючи тої ж миті: схили – зненавистю перемиті, грона – кров’ю синьо-червоні… Як флотилії, на […]...
- ДОРОГА Уже середина дороги. Літо в зеніті. Листок подорожника Й досі вгамовує біль. Я встигла збагнути: Смачні в цьому дивному світі […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
- СПОГАД Сумне осіннє сіре пополуднє Нагадує мені одну хвилину З давно минулих молодечих літ… На небі хмари висіли ліниві, Ліси, повиті […]...
- Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...
- МЕНІ НЕ ЖАЛЬ Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]...
- Війни Ростиславичів І довідались про злочин І князі, і вояки… Але проти них злочинець Вже веде свої полки. Святополк, поляки, угри Творять […]...
- ДИЛЕМА І Не доходь, не доходь до останніх границь, Не стрівайся самотно з кінцем! Повернися назад до живих таємниць Любознавчим юнацьким […]...
- ДИМ Вночі з’явився дим, подібний до туману, Він в хату увійшов, як злодій, крізь вікно… Блакитні очі мав, як хвилі океану, […]...
- СЕНС ЖИТТЯ Де реальність, де сон – Чи збагну до пуття? Сірий морок Минуле сповив пеленою – Мов не я, а хтось […]...
- “Невже це ви? Даруйте, не чекав…” Невже це ви? Даруйте, не чекав. Присядьмо. Помовчімо. Пригадаймо. Усе життя я тільки вас кохав, Крізь все життя проніс любов […]...
- ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
- ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИВУВАТИ У Неквапи білі лапи, А в Невапоньок – свої: Йшли Невапи-непоквапи Зимувати у гаї. А гаї весна любила, А гаї […]...
- КОМУНІСТОВІ Ти йшов до мене з глибини віків, виносячи з катівень чорні рани, і підлий морок в закутках тремтів, і падали […]...
- ДИПТИХ Українцям у діаспорі далекій присвячую. І. ЧЕКАННЯ Я вас чекав з далекої дороги Аж півжиття. Уперто дожидав. Гриміли війни. Над […]...
- “Прислухаюсь до голосу старших…” Прислухаюсь до голосу старших, До поважних думок патріарших: Вечорова прослалася путь, Одійдуть – і уже не прийдуть. І нажите, набуте […]...
- 03. ПРЕЛЮДІЯ Такі бувають часом дивні хвилі, що, сам не знаєш звідкіля, чому, приходять в ніч, від померків німу, чи в день, […]...
- “Гіркі плоди, як наша пізня радість…” Гіркі плоди, як наша пізня раідсть – Калин мерзла скапує на сніг, Солодка гіркота в густому снігопаді Протане – проступа […]...
- ФУТБОЛ НА МОНАСТИРСЬКОМУ ПОДВІР’Ї …такої зелені не бачено сто років, а може, й більше! Все вповите нею. Ліси кущів безмовні та глибокі: вигадуй річку, […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
- “За хвилею хвиля – приплив і відплив…” За хвилею хвиля – приплив і відплив. Наспівує море одвічний мотив. Вслухаюсь, вдивляюсь у синь-голубінь, На вітрі і сонці кипить […]...
- “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...