ЗВУКИ РІДНІ

Related posts:

1. ЗВУКИ Как дорожу я прекрасным мгновеньем! Музыкой вдруг наполняется слух, Звуки несутся с каким-то стремленьем, Звуки откуда-то льются вокруг, Сердце за […]...
2. “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
3. “Звуки, щойно відлетять…” Звуки, щойно відлетять, Довго в пам’яті бринять. Пахіт, як фіялка в’яне, В почуттях пашіти стане. І троянда, що лежить На […]...
4. “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
5. ПОДВІЙНИЙ КОНЦЕРТ Коробка радієва й квіття. Крізь чорну скриньку йде музика. і душі квітів світлом світять, що з нього ясність б’є велика. […]...
6. “До болю рідні краєвиди…” До болю рідні краєвиди, Красою випещений світ, Де задивлялася Рогніда На вересневий переліт. Кружляють птиці над могилами, Над рідним містом, […]...
7. “Видобувати з тіла звуки…” Видобувати з тіла звуки – Глухі глибокі стогони з глибин, Звести в екстаз солодкі наші муки, Щоб крізь туман в […]...
8. БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...
9. “Ті запахи й барви, та свіжість і звуки…” Ті запахи й барви, та свіжість і звуки так зринуть знічев’я, що тілу додасться гримучої тиші й солодкої муки, яка, […]...
10. “Что за звуки? Мимоходом…” Что за звуки? Мимоходом Ты поешь перед народом, Старец нищий и слепой! И, как псов враждебных стая, Чернь тебя обстала […]...
11. ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
12. РІДНІ МЕЛОДІЇ Євгенові Бандуренку Від слів отих, мов наговорено, Чомусь хмелію без вина: Мечі і струни, дружба зоряна Й морська південна сторона. […]...
13. ОСІННЯ ГОЛУБІНЬ Ще небо, як берлінська синь; Ніхто небесного блавату Не зможе словом змалювати, Ні блиску ранньої роси На білих айстрах, тонко […]...
14. “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
15. ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
16. “Як луна загубленого раю…” Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів. Вечір вдарив червінню по […]...
17. СЬОГОДНІ 1. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? – і легіт: прийду – Медоносним зітханням – […]...
18. ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...
19. ЗА ДЕНЬ ДО МАКОВІЯ як із Місяця чадить повісмо біле хтось тривожить квітів ляк щоби крик холодний із людського сну у сон квітів впав […]...
20. “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
21. “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
22. ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
23. “Між молодих осель, поміж рідні…” Анні Михайлівні Між молодих осель, поміж рідні Все, що вмирало в пам’яті на дні, Так первородно знову ожило. Так ніби […]...
24. ШИНОК Галас, гук і крик, Аж трясеться шинк! Хто пісню заводить, Далі й занявчить; Із барил дзюрчить, Все ходором ходить: Брязкотня […]...
25. СКАРГА ЖИТТЯ Володимирові Шаянові Обшили душу лишаї, Покрили серце жовті струпи… Чиї ж то голосно, чиї Ревуть несамовиті труби? Гудуть – як […]...
26. ВИНОГРАДНИК Побачив видиво я. День сірів і в нім З тисячолітніх соків лози виноградні Препишні кетяги зродили в цілім полю. Почув […]...
27. Над полем зимний вітер віє Над полем зимний вітер віє і листям гонить, Село у мряці ледве мріє: ген дзвонять дзвони. Далекі, тихі, легкі звуки […]...
28. КАРНАВАЛ + Гики, та гуки, Та звуки цимбал. Сьогодні в мадяр карнавал. Вулиця валом валить, Вирує, Реве, Карнавалить. Гуляй. Виноградар зібрав […]...
29. “О, яка ти ласкава зі мною…” О, яка ти ласкава зі мною, Тихоплинна вищанська вода! Там, за греблею, за осокою, Синь-Синюха тебе вигляда. Чим тобі відплачу […]...
30. “Цей білий світ, як біле божевілля…” Цей білий світ, як біле божевілля, Як білих снів непрошена хода. Я в ньому дощ. Я в ньому сніг. Я […]...
31. “І мама молода сидить між квітів…” І мама молода сидить між квітів, Й бабуся з квітів поряд вигляда, Й моє між ними ходить третє літо, І […]...
32. ПРЕДСОНЦЗОРЯ Моя голова, як великий дзвін, дзвонить од чайно в присмерк, а серце потрапило в каламутний плин, де нема ні сигналів, […]...
33. “Твій голос – то слізна без слів…” Твій голос – то слізна без слів Молитва білих квітів, То тихий мелодійний спів Із зазірних засвітів… Твій голос – […]...
34. КАТЕРИНА БІЛОКУР: ПІЖМУРКИ КВІТІВ Квітка ховається за квітку, грається з глядачем у піжмурки, не з’являється доти, поки її не назвеш: “Ти, квітко блакитна, що […]...
35. “Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...
36. ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
37. МУЖНІСТЬ Коли на себе збоку глянуть можеш І знаєш добре, як собою кинуть, Як трапити і – взяти (без уваги На […]...
38. “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
39. НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...
40. ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....