ЛІНИВОМУ НЕ РОЗГАДАТЬ НІКОЛИ
Загадка
Лінивому не розгадать ніколи,
кмітливому на відповідь – хвилина.
А буде наша загадка така:
три букви, означають те, що й поле.
Додай знак м’якшення – і вже тварина
з родини оленів, струнка й прудка.
Що це таке?
(Лан і лань)
(4 votes, average: 3,25 out of 5)
Related posts:
- ПІДПРИЄМСТВО І ЗАТОКА Загадка Двоскладове наше слово – підприємство промислове, а знак м’якшення додай – буде вже частина річки чи затока невеличка. Що […]...
- ВІН ПІСЛЯ РЕЧЕННЯ, ЦИТАТИ Загадка Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – […]...
- З ОДНІЄЇ МИ РОДИНИ Загадка З однієї ми родини від Андрія до Ярини. Як по одному, самі, ми буваємо німі, хоч і маєм різні […]...
- ЩО ЗА ЗНАК – СТРУНКИЙ, МОВ СПИС? Загадка Що за знак – стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак […]...
- ЧИ ТО ЗЛІВА, ЧИ ТО СПРАВА Загадка Є слова – ну й цікаво! Є слова – просто диво! Прочитаймо їх з вами: чи то зліва направо, […]...
- А ХТО Я? Загадка Я такий же, як знак розділовий, і відомий шкільній дітворі. Та в словах української мови я пишусь не внизу, […]...
- МАЛЕНЬКА, МЕНША ВІД МАЧИНИ Загадка Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову […]...
- А ВІДГАДАЙТЕ-НО: ЩО Я ТАКЕ? Загадка А відгадайте-но: що я таке? Всі хочуть, як народиться дитина, щоб я було красиве і дзвінке, бо носить все […]...
- МУДРИЙ ПОРАДНИК Загадка Завжди можу стати в пригоді, моїх вам порад не злічить. І кажуть про мене в народі: “Мовчить, а сто […]...
- “Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати…” Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати. Це за примхи ти так гарно мене покарав. І приходять […]...
- ПЛАСКІ, ЛЕДЬ ВИГНУТІ ПРЕДМЕТИ Загадка-жарт Пласкі, ледь вигнуті предмети стоять укупі кружкома. Про них стосовно до кебети говорять люди жартома. Коли це тара, то […]...
- “Заблукайом в сніги…” Заблукаймо в сніги, У навальні, у теплі, глибокі. Світ безмежний такий – І ми в ньому такі одинокі. Заблукаймо в […]...
- А ВСЕ БУЛО… НІКОЛИ За життя матерів златоусти-поети вряди-годи навідують домівку, і то на хвильку: “Та скоріше, мамо! Нема ж коли: машина вже під […]...
- “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
- “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
- “Я Вас любив, а Ви ніколи…” (ТРОЯНДИ) Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов […]...
- “Цю грозу не забуду ніколи…” Цю грозу не забуду ніколи: З ріг корови стікає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору. 1964...
- “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося […]...
- “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
- “Не докорю ніколи і нікому…” Не докорю ніколи і нікому, Хіба на себе інколи позлюсь, Що в двадцять літ в моєму серці втома, Що в […]...
- Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...
- “Поетів ніколи не був мільйон…” Поетів ніколи не був мільйон. Не кожен з них був засновником. Розбійником був Франсуа Війон, а Гете, Вольфганг, сановником. Були […]...
- “Я ніколи не кланявсь вождям…” Я ніколи не кланявсь вождям У житті – ні малим, ні великим, І дивився з жалем на нетям З їх […]...
- “Кажу: “Не забуду ніколи”…” Кажу: “Не забуду ніколи”, – А вітер шумить: не клянись. Черешні цвітуть біля школи, Вихлюпують цвітом увись. Кажу: “Я писатиму […]...
- Це розріджене повітря не закінчиться ніколи це розріджене повітря не закінчиться ніколи ніби варвар в стійлі папи ні стояти ні втекти люмпен вирвався на волю алебарди […]...
- Так буває вічно і ніколи так буває вічно і ніколи сонний дим на землю опада золотих хмарин ламкі околи сонця кров солом’яно-руда так перетинаються і […]...
- І ТАК І НАВПАКИ Загадка У нім – три літери, та ба – іде на ньому молотьба. А прочитай з кінця – і вмить […]...
- АПОСТОЛЬСЬКЕ ПОСЛАННЯ ТОГО, ХТО БУВ ПРИСУТНІЙ НЕЗРИМО І НІКОЛИ НЕ НАЗВАНИЙ Мій час не настав і вже не настане ніколи. Призначив Господь мені: бути апостолом – задовго до того, коли народився […]...
- ВОНИ ДЛЯ РЕЧЕННЯ БАГАТО ВАЖАТЬ Загадка Вони для речення багато важать: турботливо обнімуть, як дружки, і вставлені слова й цитату вкажуть, Давайте ж назовем їх. […]...
- ЗЛИТА З ХВОСТИКОМ ЦЯ КРАПКА Загадка Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка. Робить паузу, всім знайома. Як вона зоветься? (Кома)...
- НАЗВА РІКИ Загадка До країни знань ішов мандрівник і зустрів цікаві складники: поєднались префікс і числівник і зробились назвою ріки. Яка це […]...
- ПРО ДАВНІЙ ПРЕДМЕТ Загадка Цей іменник означа предмет для зрізання злаків і трави. Прочитаєш ззаду наперед – будь-що тисни ним чи сік дави. […]...
- ТРІШЕЧКИ НАПРУГИ Загадка Нумо трішечки напруги, ось вам і подробиці: перше тут – предмет, а друге що з предметом робиться. Як би […]...
- НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
- СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
- “Знак перше-останньої зустрічі…” ХІІ Знак перше-останньої зустрічі Для елегантної Катерини, На спомин про вагон співучий Обезстрадненій балерині. – Синій знак гострий зоставив я […]...
- ДІЄСЛОВО, НЕ В’ЯЖЕТЬСЯ З РУХОМ Загадка Дієслово, не в’яжеться з рухом. Його змісту не знать просто сором: як без префікса – сприйметься слухом, а як […]...
- СТАЮТЬ У ПРИГОДІ Загадка Коли твір якийсь готую, різні речення пишу, щось, буває, я цитую, мову вводячи чужу. Але, любий мій читачу, як […]...
- ДІД ДАНИЛО – Скільки вам років, діду? – Хто його знає, сину. Діти повиростали, Внуки вже мають внуків. Старші за мене тільки […]...
- НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...