“Пролетіли соколоньки бистрі…”
Пролетіли соколоньки бистрі –
Мої весни, молоді літа.
Посхиляли голови перлисті
Пишні квіти: літо одцвіта.
Вже війнуло холодом із ганку,
Пізно сонце заспане встає.
У тумани одяглися ранки,
Біль стискає серденько моє.
Снігом-пухом забіліли скроні.
Раптом думка чайкою зліта:
“Ой, сідлайте коні на припоні,
Щоб догнати молоді літа!”
Може днина сонячна, яскрава
Світ зогріє, розжене туман?..
Прийде спокій, незрадлива слава,
Встане щастя з марева оман?.. !..
Стій-но, серце! То ж дарма чекати
(Скарби й слава – вигадки одні):
Сива старість ходить біля хати,
Соколами пролетіли дні…
Серпень 1933 р., с. Аджамка
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- КОНІ ГОЛУБІ Гасне сонце на горбі. Чаша дня допита. Скачуть коні голубі, лунко б’ють копита. Скачуть коні молоді, вже їх не догнати. […]...
- ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
- “Яскрава зоре! Ярко так сіяти…” Яскрава зоре! Ярко так сіяти Якби-то міг я в темній вишині Чи задивлятись на природи шати, Немов безсонний місяць, повесні. […]...
- ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...
- ПІСНЯ ПРО РУШНИК Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене […]...
- СПОКУШАННЯ Лукавий біс, породжений хвалою, липкий та сласний, сотворив туман і, зграбно зістрибнувши з аналою, повів тебе в сади своїх оман… […]...
- ДАВНІЙ ОБРАЗ В споминах ніжних дивних ідилій Привид чудовий ясно встає – То пережите в юності милій Щастя моє. Чую, я чую […]...
- “Отут я стояв молодим…” Отут я стояв молодим, Стелилися хвилі до ніг. Літа пролетіли, мов дим. І знову з далеких доріг До моря я […]...
- “На ліс розчахнуте вікно…” На ліс розчахнуте вікно, І я живу між деревами, Не так, як в казці чи в кіно, А так, як, […]...
- ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
- “Чого загнав мене, могутній Боже…” Півмодерністам Чого загнав мене, могутній Боже, У зайвий світ, між марних віршників, Що світять близнами з обох боків, – У […]...
- О МОЯ ОСТАННЯ СВІТЛА МРІЄ О моя остання світла мріє, За тобою мій співучий льот. Може, ще раз промінь твій зогріє І розтопить кількалітній льод. […]...
- “Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...
- “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
- “Чигрине, Чигрине…” Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над […]...
- КУЛЯВИЙ СОНЕТ Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,- Затужу за тобою… Як прийде […]...
- ЗЕМЛЯКАМ що збираються раз на рік на Шевченкові роковини співати гімн “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла Україна, Але може […]...
- “І днина тебе кожна покарає…” І днина тебе кожна покарає, і ніч карає. Бо така пора. Бо в тому, що на цін землі минає, не […]...
- СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...
- ГАЗЕТЯРУ-СОЦІАЛІСТУ БОКОМУ Тут знайшов довічний спокій Газетяр товариш Бокий (Люди кажуть: Лівобокий). Слава ж мудрому Творцю, Що забрав приблуду цю....
- “У заполярному тумані…” У заполярному тумані, Де спомин душу холодить, На піднебесному вулкані Прозорий велетень сидить. Він сам – туман чи, може, гало, […]...
- ВОРОЖИМ ГОРОДАМ О городи! Ви, горді лорди, Пани просторів світових! Нас не злякають ваші орди, Ні ваші флоти, ні когорти, Ні ваш […]...
- “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
- “Туман, туман долиною…” Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...
- І ПРИВІТАЄ ОСІНЬ МЕНЕ Колись потоне співуча путь В років безодні. Колись, як нині, так гратимуть Вітри холодні. І темні хмари геть розжене Береза […]...
- ДОЧЦІ ТАМАРІ Тобі вісімнадцять сповняється літ, Усі у житті семафори – відкрито!.. Для тебе сьогодні й акації цвіт, І друзі тобі посилають […]...
- ІСУС ДАЖБОЖИЧ В Галичину, чи може в Галілею, Нам все одно земним, куди прийти, Дажбога син, піднесений землею, Шле в небо: “Отче […]...
- СЛАВА Пам’яті Богдана Мухина Два вершники і гетьман, мов кличі, Летять увиш на вітроногих конях. Струмить повітря по високих скронях І […]...
- ЧОЛОВІКОВІ Не цвітуть на вікнах герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми ввесь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І […]...
- ОСІНЬ ЖАГУЧА Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть […]...
- ПАПОРОТЬ Мов скарб старий – цей місяць-білозір, Мов сни старі – ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська […]...
- МЕРТВА ВЕРБА Я не знаю, чому повертаю туди Де висить між гілками ранковий туман, Де змертвіла верба видимає з води Скам’яніло-потужний оголений […]...
- РОДИНА ЄДИНА Ой нема на рідний берег Броду-переходу; Не знайти до роду броду Через бистру воду. Бистра річка – життя моє, Широка-глибока… […]...
- “Труди і дні. Віки й епохи…” Труди і дні. Віки й епохи. Думки, спресовані в слова. А понад всім – покриті мохом Могильні плити і трава. […]...
- “Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...
- “Минулися мої ходи…” Минулися мої ходи Через огороди, Минулися мої лази Через перелази. Лихо мені, горе мені, Молодій дівчині: Чорні брови козацькії Задали […]...
- “тризна острова втята в страх…” тризна острова втята в страх знову з бруньок вилазять оси і якийсь шолудивий птах у сокири подушне просить знову корчаться […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- УЧИТЕЛЬ Старий учитель залишився сам. Дружина вмерла, а сини – у місті. Квітник, городець, яблуневий сад – Оце і все, що […]...