ШВАЧКА

Проснувалось сонечко крізь ігольне вушко
І лягає лиштвою в хрестики й хрести…
Дівчина замріяна, дівчина-манушка
Умудрилась в вушко всесвіт протягти.

Синіми спіралями, барвами-кольбрами
Ходить-ходить хвилями втіха, як вино.
Перстень і наперсток чіткими переборами
Промінь пересріблює крізь мале вікно.

Над дивною ношею золотою прошвою,
Срібною порошею квітнуть пелюстки.
Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
Проснувались втомлені помахи руки.

Ой, летять два соколи з зорями високими,
Ой, летять закохані через дивний сад –
Зачепили крильцями гей налитий соками,
Як уста закохані, спілий виноград…

Опадають промені золотою прошвою…
Срібною порошею квітнуть пелюстки…
Усмішкою дальньою, згадкою хорошою
Поснувались втомлені помахи руки.

А навшпиньки легінь десь – і тріпоче листом,-
Ніби гість здивований, дивиться здаля
На підкову чорну,
й на разок намиста,

На дівча убоге, як на доньку короля.

З ранку і до вечора… і доки буде сила…
На чужому-людському – то ж моя печать!
Дум безкраїх нитку утома одкусила, –
Не впіймати кінчики, нитку не стачать.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...

З КАСАРНІ Ходить смуток по темній касарні, Тихо ходить попід сірі стіни. За ним світло збитої ліхтарні Снує довгі чудернацькі тіні. У […]...

ДВІ СНІЖИНКИ Нам прошкувать в залітошну печаль… Мені одному – ти ж бо вже пристала, Ламать реальність гранями кристалу. Мені одному думать […]...

ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...

Швачка Ой не п’ється горілочка, Не п’ються й меди. Не будете шинкувати, Прокляті жиди. Ой не п’ється теє пиво, А я […]...

ШВАЧКА Нахилилась голівонька, Пасмо звисло на щоці… І мелька невпинно голка У худесенькій руці. Шитво панське на коліні, Каганець і світ […]...

В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...

ШВАЧКА Рученьки терпнуть, злипаються віченьки. Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти. Кров висисає оте […]...

ГРУДНЕВИЙ БУГ Грудневий Буг ще не замерз. Повільно Гойдає в берегах свинцеві хвилі. Ген Із гіпсу виліплена дівчина Чаїно руки склала, і […]...

“Так, ми пролог. У вас і королі…” Так, ми пролог. У вас і королі, І шибениці, і церкви, й картини, А ми – лиш проба першої людини, […]...

“На вгороді коло броду…” На вгороді коло броду Барвінок не сходить. Чомусь дівчина до броду По воду не ходить. На вгороді коло тину Сохне […]...

“Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...

ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...

ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...

“Зронила шиття…” Зронила шиття і навіть не глянула долі. Про нитку найтоншу не знає найтонше єство. І чорна коса, як ворон на […]...

ОДУЖАННЯ Осідає дим тривоги марної, перетятий променем різким. І летять над сонною лікарнею шелесткі вишневі пелюстки. Срібне листя зблискує у просині, […]...

В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...

Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...

“А зоря на сході…” А зоря на сході руки вгору зводила… То ж бо дівчина красна із води виходила. Що по пояс вийшла – […]...

CIRCUS VITAE Дівчинка, ледве чотири рочки, йде з мамцею, тримає за вулицю світ, як напханого паяцика за обстрімкану руцю, в білім колись […]...

САМІЙЛО КІШКА. В турецькій неволі Зелені вишні з пурпуром верхів, Що розтинають вітрову погрозу; Шляхом, де місяць по крутім узвозу Млиновим колом котиться з ярків; […]...

“Малинове. Хрещато. Бузково.” Малинове. Хрещато. Бузково. У дитинстві, в дитячі роки. Я сиджу на порозі кленовім і годую пташок із руки. Прилетіли з […]...

РОНДЕЛЬ Тичини томик і дівчина… Немов нектар спива з рядків… То ордами – вітри прудкі, То пропливе хмарина чинно, То лісові […]...

ТРИ 1 Помариш ще білолистям, щоб виросло білими персами, дівочі бедра облистило, щоби обпестило; помариш лопушим листям, щоб стегна зеленим розплавило, […]...

СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...

ЛЬВІВСЬКИЙ ТРАМВАЙ Я слух душі розповиваю І чую в пісні солов’я Дзвіночок львівського трамваю, Де їде дівчина моя. Чи то в Словаччині, […]...

“Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...

ЗАКЛИК Перестаньте сваритися, сварливі! Втамуйте голод, голодні! Кохайтеся до нестями, закохані! Втричі більше ревнуйте, ревниві! Щоб поети усього світу писали елегії […]...

Облітають квіти, обриває вітер Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні. В […]...

ЛАСКАВА ДІВЧИНА За прилавком у крамниці дівчина білява. Покупець до неї каже: – Ви така ласкава. А оті, що рядом з вами, […]...

“Цвітуть бузки, садок біліє…” Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише […]...

ОБВАЛ Перепалками втомлені затрибунними і від витанцьовувань політичних, приголомшені похороном патріарха, дожили до Чорноволової загибелі. …І в яму (довго копану професійними […]...

“Замурували обрій хмари…” Замурували обрій хмари, І тільки зрідка де-не-де Зоря у просвітку зійде І друга їй спливе до пари. І що для […]...

“дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...

ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...

СВІТАНОК НАД МОРЕМ Гасне остання зірка У небесах бездонних. Море лежить, як жінка Після утіх любовних. Обрій кипить в огниві, Сонце росте на […]...

У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...

Ніч Згасла свічка в моїй голові – хтось там ходить навпомацки. Зазирніть мені в очі, скажіть мені, хто там ходить, я […]...

ТЕЛЕСИК (хатня інсценівка 33-го року) Мати натопила піч, вигребла жар кочергою під челюсті, вимела чистенько черінь помелом, узяла у руки дерев’яну […]...

ХЛОПЕЦЬ Зелененький берег тмиться, Річка срібная шумить; Ходить хлопець невеличкий, На той бік ріки глядить. На сім боці нив’я, поле, Сивий […]...

Related posts: