Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ХЛОПЕЦЬ

Зелененький берег тмиться,
Річка срібная шумить;
Ходить хлопець невеличкий,
На той бік ріки глядить.

На сім боці нив’я, поле,
Сивий степ та слобода,
Зелень в’яла, всюди душно,
В пилу ходить череда.

На тім боці зелень свіжа,
Блищать на луці квітки,
Дикі гори, гай зелений,
І щебечуть в нім пташки.

Тут клопочуть об господі
Старі люди навісні,
Там дівчатонька співають
Голосні свої пісні.

Хлопець дивиться і мліє –
Нудно тут йому бродить;
Радий ластівкою швидко
На той берег залетіть.

Він підходить до водиці –
Ні човна, ні весельця;
А дівчина його кличе
Для ласкавого словця.

Хлопець мліє, хлопець тане,
Ходить – броду не знайде!
Підобрав одежу, прудко
Кинувсь в річку і пливе.

Переплинув, а дівчата:
“Хлюща, хлюща, утікай”, –
Загукали, закричали
І побігли всі за гай.

Бідний хлопець ізлякався,
Грудь підперло, весь дрижить,
І за гай, небіж, поплівся,
Щоб шукать дівчачий слід.

Де ж той гай, де ж та хороша
Зелень, свіжа і м’яка?
Гай – у три ряди осики,
Сажнів зо три – вся лука!

А за ними нив’я, поле,
Рівний степ та слобода,
Зелень в’яла, всюди душно,
В пилу ходить череда.

Дикі гори – в апна; зникли
І дівчачії пісні…
Ходять теж, як тут, з киями
Старі люди навісні.

І поплівсь назад наш хлопець,
Біля річки сів один,
Притулив к руці головку
І поплакав трошки він!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ХЛОПЕЦЬ - КОСТОМАРОВ МИКОЛА