НАРУШЕНИЕ ГАРМОНИИ

Ультрамариновое небо,
От бурь вспотевшая земля,
И развернулись желчью хлеба
Шахматною доской поля.

Кто, вышедший из темной дали,
Впитавший мощь подземных сил,
В простор земли печатью стали
Прямоугольники вонзил.

Кто, в даль впиваясь мутным взором,
Нажатьем медленной руки
Геодезическим прибором
Рвет молча землю на куски.

О Землемер, во сне усталом
Ты видишь тот далекий скат,
Где треугольник острым жалом
Впился в очерченный квадрат.

И циркуль круг чертит размерно,
И линия проведена.
Но все ж поет, клонясь неверно,
Отвеса медного струна:

О том, что площади покаты
Под землемерною трубой,
Что изумрудные квадраты
Кривой рассечены межой;

Что, пыльной мглою опьяненный,
Заняв квадратом ближний скат,
Углом в окружность заключенный,
Шуршит ветвями старый сад;

Что только памятник, бессилен,
Застыл над кровью поздних роз,
Что в медь надтреснутых извилин
Впился зеленый купорос.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

Я НЕ ИЩУ ГАРМОНИИ В ПРИРОДЕ Я не ищу гармонии в природе. Разумной соразмерности начал Ни в недрах скал, ни в ясном небосводе Я до сих […]...

ЛЫЖНЫЙ ПРЫЖОК Для состязаний быстролетных на том белеющем холму вчера был скат на сваях плотных сколочен. Лыжник по нему съезжал со свистом; […]...

“Ранок починається з роси на траві…” Ранок починається з роси на траві. Кохання починається з червоної квітки. Радість починається з суму. Сонце починається з вечірніх сутінків. […]...

НОЧЬ Уже окончился день, и ночь Надвигается из-за крыш… Сапожник откладывает башмак, Вколотив последний гвоздь. Неизвестные пьяницы в пивных Проклинают, поют, […]...

ПОЕЗІЙКА ПРО СЕБЕ Чому я веселий коли знаходжу слово Закоханий в павзи я люблю павз дивну мову Я захвату лірик поет буйних павз […]...

ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...

ОЛЕКСАНДР ПРОКОФ’ЄВ Є такий поет в Росії: Сніг мете чи вітер віє, А коли він заспіває Про Заріччя, Ладогу, – Cоловейка чую […]...

ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЕТЮД Далекі села і міста, Дорога – як струна. Недоціловані уста. Події. Імена. Вокзали. Візи. Суєта. Готельні номери. І дні складаються […]...

ФІНАЛ Геніальність душі у спокусливім слові, Гіркота на устах, як прибита підкова – Це реальні штрихи у робітні поета, Коли голос […]...

ГІТАРА ПАВЛО НЕРУДИ Поміж смертю і тим, Що називають безсмертям, Я вибираю гітару… Пабло Неруда І Що може поет в цьому світі – […]...

НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...

ТРАДИЦІЙНИЙ ПОРТРЕТ ПОЕТА Дуже делікатне створіння поет: плаче за кожною своєю сльозою. Ось він всівся під опудалом – спокоєм насолоджується. Надлетіли три горобці, […]...

МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ Поет, не дорожи любовію народной, бо не народ дає тобі чини. Кому потрібен дар твій благородний? На всякий случай оду […]...

КОШКИ Уже на крыше за трубой, Под благосклонною луною Они сбираются толпой, Подняв хвосты свои трубою. Где сладким пахнет молоком И […]...

ВОЕННО-МОРСКАЯ ЛЮБОВЬ По морям, играя, носится с миноносцем миноносица. Льнет, как будто к меду осочка, к миноносцу миноносочка. И конца б не […]...

“Я думаю: как я была глупа…” Я думаю: как я была глупа, когда стыдилась собственного лба – зачем он так от гения свободен? Сегодня, став взрослее […]...

НОЧНОЕ ГУЛЯНЬЕ Расступились на площади зданья, Листья клена целуют звезду. Нынче ночью – большое гулянье, И веселье, и праздник в саду. Но […]...

БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...

“З-за змари сонце спалахне…” З-за хмари сонце спалалхне, І вітерець повіє. І щось незнане й неземне На обрії замріє. Душа чутилива, мов струна, На […]...

“Я думала, что ты мой враг…” Я думала, что ты мой враг, что ты беда моя тяжелая, а вышло так: ты просто враль, и вся игра […]...

“Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...

ЦАРСКОЕ СЕЛО Хранитель милых чувств и прошлых наслаждений, О ты, певцу дубрав давно знакомый гений, Воспоминание, рисуй передо мной Волшебные места, где […]...

ІНОМАРКА Все життя творив поет Для свого народу. Й заробив велосипед Мінського заводу В когось “Волга” чи “Москвич”. В нього “іномарка” […]...

ВОСПОМИНАНИЕ Наступили месяцы дремоты… То ли жизнь, действительно, прошла, То ль она, закончив все работы, Поздней гостьей села у стола. Хочет […]...

ОБРІЙ Там, де море з небом обнялося, Обрій – мов натягнута струна. А за ним – безмежне безголосся, Мороком покрита таїна. […]...

ЯРОСЛАВНА не знаю як прочитати залізний степовий запах скигління чайки багрець неба ось айва б’є поклін землі дрижить струна? тятива? де […]...

ДО КОБЗИ Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє […]...

РІЗНІ МОТИВИ Не в тишині формується поет, Не в самоті німих чернечих келій. В юрбі людей, бурхливий і веселій, Він розіклав барвистий […]...

ПОЗДНЯЯ ВЕСНА Осветив черепицу на крыше И согрев древесину сосны, Поднимается выше и выше Запоздалое солнце весны. В розовато-коричневом дыме Не покрытых […]...

‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...

“Недомовленеє слово…” Недомовленеє слово, Недоспіванная пісне! Чи почнеться наново, Чи від жалю струна трісне? Безнадійні сподівання, Бездорожнії дороги, Безнастанне мандрування Крізь дніпровії […]...

ВУЛИЦЯ МАЛИШКА В тому місці, де любив Малишко Слухать солов’їв з дніпрових круч, Вулиця – немов посмертна книжка З строфами будинків одноруч. […]...

Как хочется Как хочется Укрыться одеялом И заново обдумать день, Который пробежал Так быстро, Был заполнен Людьми, бумагами И шумом городским. Я […]...

ТЕЛЕФОН На этом диком страшном свете Ты, друг полночных похорон, В высоком строгом кабинете Самоубийцы – телефон! Асфальта черные озера Изрыты […]...

НОЧЬ Багровый и белый отброшен и скомкан, в зеленый бросали горстями дукаты, а черным ладоням сбежавшихся окон раздали горящие желтые карты. […]...

НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...

БАРАБАН Пионерская песня По ду-плу пу-сто-му дя-тел Два ча-са дол-бит под-ряд. Он к ко-стру как пред-се-да-тель Со-би-ра-ет мой от-ряд… Утро будет […]...

“В степу гриміли грози…” В степу гриміли грози, На морі шторм шумів. І витирав я сльози Коханій як умів. Нічого не просила, Тремтіла, мов […]...

ЗМІЙ Цілу ніч верзлися сни недобрії, Рідний замок в мареві заграв. Цілу ніч, страшний такий, на обрії Срібний місяць пущами блукав. […]...

“І далина…” І далина – Ясніше. І все-таки, і все ж… Розбрунькується тиша Вчорашніх крайніх меж. У подумі й рядочку, На свіжій […]...

Related posts: