ХУДОЖНИКУ

Related posts:

1. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
2. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
3. СНІЖКА Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне… І се ж – серебро! Дай я […]...
4. ОСТРІВ РОЗЛУКИ У всесвіті – тиша. Ні звуку… Лиш сонця самотнього клич. Лечу я на острів Розлуки в туманності Дивних Облич. Ми […]...
5. “І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...
6. НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
7. “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
8. “До цеглини – цеглина…” До цеглини – цеглина… Крокви, варцаби та балки… Ось і дах наче бриль, А над ним яворове гілля. Відзвеніли сокири, […]...
9. “Заповийся в дощі, як у дим…” Заповийся в дощі, як у дим, і не жди, і як хлопчик не сплакуй – виводи, наче коней з байраку, […]...
10. Свободно шея поднята Свободно шея поднята, Как молодой побег. Кто скажет имя, кто – лета, Кто край ее, кто – век? Извилина неярких […]...
11. “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...
12. ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
13. “Витерпіти треба…” Витерпіти треба, Щоб там не було – Перебиті ребра, Зламане крило… Пережити треба Скруту і печаль, За похмурим небом Багряніє […]...
14. ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
15. “Ми прив’язані міцно до телефонів…” Ми прив’язані міцно до телефонів, що не можемо роз’єднатись, притягнуті поглядами, що не можемо їх відвести, Ми, зустрівшись, сплітаємось міцно […]...
16. РІКА КРАСИ Скільки красивих облич! – Скільки захоплюючого дива, Клич мене, вулице, клич – В брід, де ми перебродили. Скільки піднесених лиць, […]...
17. “До моря сліз, під тиском пересудів…” До моря сліз, під тиском пересудів Пролитих, і моя вплила краплина; До храму людських змагань, праць і трудів, Чень, і […]...
18. НЕДОБРЕ Багрим, недобрим колом, Так, мов його не треба, Так, як іще ніколи, Сонце упало з неба. Дням голова відтята, Захід […]...
19. ПЕРЕДОСІННЄ Щербиться, лункішає капіж, прояснена просвічує калина, і що не крапля – пада срібний гріш, і що не слово – з […]...
20. “Ой у полі дві тополі…” Ой у полі дві тополі, А третя калина… Над Дніпром пливе поволі Пісня журавлина. Над лісами, над полями На хмарині […]...
21. “Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...
22. ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І […]...
23. “Народе рідний мій, сільський народе…” Народе рідний мій, сільський народе, Ще опівночі тінь зловіща бродить По тих страшних, забутих цвинтарях… Ще отогони живуть у димарях […]...
24. “Видобувати з тіла звуки…” Видобувати з тіла звуки – Глухі глибокі стогони з глибин, Звести в екстаз солодкі наші муки, Щоб крізь туман в […]...
25. СЕСТРІ Маленька річка попід гаєм, Вузенька стежка через луг. І трави з квітами навкруг, І ми до ночі в них блукаєм. […]...
26. ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
27. 7. БАЙДАРИ Дорога довга. Чагарi, долини, На небi палкому нiде нi хмари. Ми їдемо, спочинку нi хвилини. Коли зненацька чую: “Ось Байдари!” […]...
28. СПРОБА МІРИ Від роздолля біль під серцем: леле, що за глибина! Синь-блакить черпав наперстком, щоб добутися до дна. Та блакиті прибувало, хоч […]...
29. “Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували…” Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували. Не заманюйте раєм – доволі! По дорозі до раю […]...
30. З ПЕРЕБУДОВНИХ СУМНІВІВ Не одні герої впали… Кров повстанці проливали. Всі жадали, в битвах впалі, З тюрем визволить скрижалі. І тому не йметься […]...
31. НІЧНА МЕЛОДІЯ ДНІПРА Що за музика – тиха й жалібна, Що співається спрагло й жадібно, Що співається, як спивається, Що кінчається, як вбивається. […]...
32. ДО ШКОЛИ Ну, прокидайтеся, діти: Ранок – до книжки пора! Сонечко вспіло залити Все посереду двора! Швидше вдягайтесь до школи! Кращі прогаєте […]...
33. НОКТЮРН О ночі, п’явки на ранах! Гектична плямо неба, Місяцю, сходиш великий Ссати море й лягати на груди Камінно. Збіднілий дім: […]...
34. БУРАН І ДІВЧИНА Подружилась дівчина з бураном (Взяти бурелом в тендітні пальці!) Мій рожевий цвіте, полум’яний, Чи на стан тонкий порив зухвальця? У […]...
35. АКТ ЗРАДИ “Знаєш,” сказав я своєму другові, як ми проходились Хрещатиком в сторону майдану Незалежности, “я думаю, що треба вважати актом зради […]...
36. Ребенок учится ходить Ребенок учится ходить, Ему нужна рука. Ребенок учится писать, Рука ему нужна. Бегут минуты и часы, Мы стрелки подведем. И […]...
37. БІЛЯ ДНІПРА – Пет-ре! Іва-не! Ма-рі-є! – По складах переносимо власні ймення на той бік, де іскри святкують свою нетривалість, блукаючий дим […]...
38. “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...
39. МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
40. 06. ПОЖАР Блакитну плахту неба передер нараз, мов тишу грім, червоний серп; мов з ран, булькоче кров огню зі щерб. В повітрі […]...