Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вже холоне, замовкає, в’яне…”

Вже холоне, замовкає, в’яне
Серце… І сльоза скупа – з очей.
Та не гасне дух. І дух повстане,
Знову крильми свисне з-за плечей!
І туди, туди – на Україну,
На її поля, в її сади…
Стукай в мури і в мужицькі сіни,
Кожінй хаті в серце запади.
Розкопай замулені тривоги,
В їхні очі пломінь умісти
І веди безпутніх на дорогу,
До єднання їм клади мости.
І лети, лети… І вірних стрінеш
Орланів когорту не одну,
Де високе небо України
Горді люди вже не прокленуть.

1977

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Вже холоне, замовкає, в’яне…” - БАБІЙ СТЕПАН