“Втомлені, засмикані, знервовані…”
Втомлені, засмикані, знервовані,
Але залишаємось людьми.
І душа в житті цім невлаштованім
Силається вдарити крильми.
Силується юно посміхнутися,
В глибині затамувавши біль.
Але він просупить – не позбутися! –
Як важка на гімнастерці сіль.
Виплакатися б…і сіль ту вилити,
Щоб з очей, як в березні з небес,
Синь заграла. Почуття розкрити
І відчути радісно: воскрес!
1982 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мені щемить на серці – мчать літа Мені щемить на серці – мчать літа, І з кожним днем все швидше, швидше, швидше, Душа тривожним сумом оброста, Кохання […]...
- СЕРЦЕ Моє гаряче серце обмивають Гінкою кров’ю почуття змужнілі Ненависти, що мислі проясняє, Мою безхмарну молодість вартує І, вбачивши вогні очей […]...
- ТРОЯНДИ Якби всі ці полум’яні гори зі сходу до заходу Під м’якістю вечора були моїми, Ти знаєш : більше я б […]...
- “Цвісти взялас третя конюшина…” Цвісти взялася третя конюшина, Невтомних зазиваючи джмелів, Сповзає сонця золота кралина На небі, наче на угнутім склі. І радісно, і […]...
- “Цвіте барвінок восени…” Цвіте барвінок восени, Коли запахли дні снігами, Немов мелодія весни Зашелестіла під ногами. І радісно стає до сліз, І відпливає […]...
- Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури ССLXXIX Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева, Чи лепетливих вод гармонія жива Сюди до берега […]...
- ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...
- ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
- “Чому нам радісно буває…” Чому нам радісно буває, з дороги збившись, заблукать, і крикнуть радісно з одчаю? Яка це справді благодать – прийнявши в […]...
- ЗЕЛЕНЕ ПЕКЛО Тінь літака роздерла Овечу лагідність хмар. Кишить зелене пекло: Праліс густий, шерхаий, Вріс у ріки гарячі. Плідність і гниль сплелися. […]...
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- ОБВАЛ Перепалками втомлені затрибунними і від витанцьовувань політичних, приголомшені похороном патріарха, дожили до Чорноволової загибелі. …І в яму (довго копану професійними […]...
- “Теплим літом з пахощами вітру…” Теплим літом з пахощами вітру Ми в зелену вписані палітру, Де говоримо з тобою не словами – Поглядами, дотиком, устами. […]...
- СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
- “Озер поліських дзеркала…” Озер поліських дзеркала З ромашками при березі. І тінь крила, і два весла, І хмарка біла проплива, Розтанувши у безвісті. […]...
- “Заклечає травень військкомати…” Заклечає травень військкомати, Новобранці встануть на зорі. І заплаче на прощання мати, Як одвіку плачуть матері. То дарма, що мирно […]...
- СПІВЧУТТЯ Найкраще почуття – це співчуття. Це спів чуття і це дарунок Бога. Допоможи – у цьому сіль життя, – Якщо […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- КОМЕТА 1 У небі – комета… Над Києвом, Львовом прикмети: Потоншав озоновий шар над столицями І Арктики подих Потягує льодом І […]...
- “Вчимось поволі тамувати болі…” Вчимось поволі тамувати болі, Розлукою прогірклі – пити дні. Вже тих розлук приносили доволі І білі коні, й коні вороні. […]...
- “Млосна весна…” Млосна весна, Синь березнева, Буйно-ясна, Криє дерева. Скоро війне Свято відлиги. Манить мене Лопання криги. Чую, гряде Грім льодолому. Тло […]...
- “Розчесав косу вітер вербі…” Розчесав косу вітер вербі І галуззям укрив льодостав, І струмок молоденький прибіг: Із весною сніги привітав. Розбухають, як тісно льоди, […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- “Ой капле, капле вода зі стріхи…” …Зі стріх вода капле, Молодому козакові мандрівочка пхане. (Народна пісня) Ой капле, капле вода зі стріхи: Срібні разочки – сонячним […]...
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- ХЕРСОНЕС Забилось дужче серце: з пароплава Зловив очима назву – Херсонес! І, наче дальній грім з ясних небес, Воскресла мова матері […]...
- “Дай квітці відчути…” Дай квітці відчути своє цвітіння І яблуку дай зрозуміти достиглість власну… Гріховній планеті – свою непорочність зоряну… Народжена в сорочині […]...
- “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
- СВІТАНОК НАД МОРЕМ Гасне остання зірка У небесах бездонних. Море лежить, як жінка Після утіх любовних. Обрій кипить в огниві, Сонце росте на […]...
- ПРОЛІСОК – Чого ти, квітко, рано розцвіла? У березні весна іще непевна… – А що робить, коли я щастя повна? Я […]...
- “Хотілось, ой як полетіти хтілось…” Хотілось, ой як полетіти хтілось, Та біс жандармське око не приспав, І поховав у серці, хворім тілі Дніпровський дзвін намріяних […]...
- КОРОЛІ І Паганіні і Кореллі Схиліться до душі мені Бо почуття такі веселі Бо почуття такі сумні Мені їх в звуки […]...
- “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
- У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...
- В ДОНБАСІ Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами – Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць […]...
- “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
- РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
- ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...
- У СТОВПИЩІ Догукатись ніяк не фотрунить До народу… Все те – “підожди”: Позахоплювали трибуни І великі й малі вожді. То були компартійні […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...