ВИШНІВЕЦЬ

Related posts:

1. СТАРИЙ КОРОЛЬ На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій […]...
2. “Всю ніч ревіло хижим звірем…” Всю ніч ревіло хижим звірем, А вранці – тиша. Ясно і мороз. Ці дні так бігли! Бігли до знесили І […]...
3. “Хтось метнув неминучу стрілу…” Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви […]...
4. МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
5. КРЕДО Не хочу аби Замість мене думали Не хочу аби Замість мене вирішували Не хочу аби Замість мене голосували (Проти мене) […]...
6. “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
7. АНТИБАЛАДА Пам’яті поета-сімдесятника Прийшла колись чутка, що він помер. І пам’ять вертала Стрункого високого хлопця З філфаку, Про якого казали: “неабиякі […]...
8. ОЙ, ЩЕБЕЧУТЬ СОЛОВІЇ Ой, щебечуть соловії, Розвиваються лелії, Квіти сиплються з вишень; Пара голубів туркоче, Наче слухати не хоче Соловейкових пісень. Ой, туркоче, […]...
9. ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
10. “ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ” (1931) ПІСНЯ ПРО ВІЧНУ МОЛОДІСТЬ Запрягти до саней чотири чалі коні і в чвал, і в чвал! Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна […]...
11. ЦИКЛ ТРАДИЦІЙНИЙ 1. Кривий танець ІІ. Вірському на очі ніч пустила вії, а місяць заклинав дерева і кущі; сердиті стопи безнастанно били […]...
12. “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
13. ПОЄДНАННЯ І знов село… І вже, немов не рідне, Лиш декілька лишилося ще хат, Де ждуть тебе, як добрі очі, вікна, […]...
14. “У дереві кожному скрипка, говорять, живе…” У дереві кожному скрипка, говорять, живе, у дереві кожному скрипка живе і співає. Спинись і послухай, як скрипка до себе […]...
15. УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ Як же багато вас! – що думаєте тільки про себе. Через те Україна стільки літ по коліна в ганьбі, І […]...
16. ВІЗІЯ НА КІНБУРАНІ Козацькі голови… і макові. І стільки болю та жалю. На тиху вуличку в Очакові Цієї осені ступлю. У корчмі цій, […]...
17. “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
18. (РИНОК) Замок зіходив на землю все меншими замками, з одною-єдиною баштою, де графи колишні ставали поволі фігурами з воску, жокеями, фотопортретами. […]...
19. УЗОРОМ ТАНКА І Перед Кіото Серце співає знову. Обабіч доріг Навстріч – херсонські степи! Тільки написи інші. ІІ Рине ріка вниз. Пагода […]...
20. ШАХОВІ ВАРІАЦІЇ І Стратеги, що вміють проглянути далі від носа, Не рідко самі собі вирок (на подив незрячим) виносять, Приречені ж, часто, […]...
21. НАД ГЛИБИНАМИ Стою понад водами – товщею вод і грунтів – продивитися годі до самого споду, до дна. Яка глибина! За череп’ям […]...
22. БЛАЗЕНЬ Кричав на базарі блазень : “Коли зустрінеш людину, поцілуй землю і зведи руки до неба. Лежать усюди уламки фігур з […]...
23. РОЗМОВА ІЗ ЗАОКЕАНСЬКИМ ЗНАЙОМЦЕМ Він в Англії завершуючи тур, Був у музеї воскових фігур. Як нашою горілочкою впився, Побаченим зі мною поділився: “…Мадам Тюссо […]...
24. СВОБОДА Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив […]...
25. КУК Кук, у сяйві слави Магеллана Що ж це ти надумав? Схаменись! У віки минулі подивись: Неповторна слава Магеллана. Був Колумб. […]...
26. САД Яблуні уже одквітували, Вишні і черешні одцвіли. Як мої батьки не бідували, А таки садок уберегли. Змучені, голодні і холодні, […]...
27. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
28. АЗІЯ Звужено очі від пилу пустель, Смажено сонцем обличчя. Лізе вперед, хоч у лоба пристрель, Всесвіт загарбати кличе. Божим бичем ти […]...
29. ЛИСТ ІЗ ТАБОРУ Десь тут, за горами, в Китаї Цвіте розмаяний женьшень, Снимо цибулею в Алтаї. Дає жаданий еліксир Гіркий добі гірка цибуля. […]...
30. “біль, як страшна діра від ключа…” біль, як страшна діра від ключа квіти, мов дірки від ключа, крізь які видно красу янгол з велетенськими дірами від […]...
31. “Не плач, дитя моє кохане…” Не плач, дитя моє кохане: Привиддя злі – то тільки сни. Твоя печаль, як сніг, розтане Від перших подихів весни. […]...
32. “Оце звестися б радісним і юним…” Оце звестися б радісним і юним Й гукнути мамі: “Ну, то я піду!..” – Бо вже пісень озвались дальні луни, […]...
33. ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
34. “Учора ще я в цьому колі жив…” Учора ще я в цьому колі жив, Я думав: що ж, міщани, ну, міщани, Із пледами, торшерами, борщами, Вареннями з […]...
35. ПЕРЕД СХОДОМ СОНЦЯ – Мамо! Ти мовиш, що в день, В якому я народився, В білих коронах вишень Весняний чар золотився, Дзвінко лящів […]...
36. ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...
37. [НАД ГРОБОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКА] Не в степу, не на могилі – Над Дніпром широким – Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким. Над Невою, […]...
38. ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не […]...
39. РІЗДВЯНІ ВАКАЦІЇ Там верби золоті й дзеркальні ріки, де стигнуть колихливі тіні риб, там у криницях зорі, мов горіхи, і скрипки перестудженої […]...
40. “Початок вірша і кінець Дніпра…” Початок вірша і кінець Дніпра, – Все має на землі кінці й початки. Бува, в природі настає пора: Жило… А […]...