В ЧОРНОМУ ЛІСІ
В Чорному лісі музейна тиша
Спогади чорним гіллям колише,
В лісі Чорному – чорні тіні
І кров запечена на корінні.
Стоять дуби, як діти понурі,
В жіночій сосни сохнуть зажурі,
І вночі місяць, як сивий сторож,
Самотньо сходить над Чорним бором.
І ніби спазма бере на груди –
Спинімось, люди, постіймо, люди, –
Тут опустилася на коліна
Над Морозенком вся Україна.
1967 р.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “У лісі темно. В лісі ніч…” У лісі темно. В лісі ніч. Сидить навпочіпки світання, І дотліва вогнева тліч, Жовтіє в сніг дорога санна. Під верболоззям […]...
- У ЛІСІ ОПІВНОЧІ У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]...
- “У лісі, лісі темному…” У лісі, лісі темному, Де ходить хитрий лис, Росла собі ялиночка І зайчик з нею ріс. Ой, снігу, снігу білого […]...
- “В осінньому лісі пахне грибами…” В осінньому лісі пахне грибами, В думках парубочих – святими гріхами. Узяв би на руки, у хащі поніс, Та око […]...
- “Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...
- “Якщо в дальньому зимовому лісі…” Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже […]...
- НАД КРИНИЦЕЮ В ЛЮЦОМУ ЛІСІ Зелені дерева, розповісте мені Про те, що криниця забуде, Про те, як виходили з вічної темені Нерозстріляні люди? – По-ховав! […]...
- В ОРЛЕАНСЬКОМУ ЛІСІ Щось мотор барахлить: хто такі, хто такі? І мелькають дерева, рівненькі, як свічі. В Орлеанському лісі могили макі Небу пильно […]...
- “В нічному лісі птаха птаху…” В нічному лісі птаха птаху Окликне раптом – і на мить Душа, зіщулившись од страху, Як лист на вітрі, затремтить....
- В СЕЛІ, У ЛІСІ …Шумбар…Теремне…Цуманський ліс… В селі, у лісі замкнені церкви Спалахували (блискавка без грому), Повалені фігури невідомо Ким – озивались розпачем гірким. […]...
- МЕРАНІ З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані, Сивий ворон карлика в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному […]...
- “Самотній собака лежить коло ганку…” Самотній собака лежить коло ганку, Самотність собі самотить коло печі. І тисне самотність на душу, на плечі До вечора пізнього […]...
- У ЦІМ ЛІСІ У цім лісі я була мавкою: Танцювала в шелесті вітру З шишками в косах, Малювала губи суницями, Світила очима барви […]...
- “В зеленім лісі дерево одне…” В зеленім лісі дерево одне, – Чого воно найпершим пожовтіло? Росло як всі, до сонця лебеділо, Тепер стоїть задумливе, сумне. […]...
- “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
- “Тоді ми зникли в лісі…” Тоді ми зникли в лісі… Кроків шість – і там твій сміх і крок! Слабого світла пучок з-між віт – […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
- ДЗЕРКАЛО Дзеркало питається стрункої дівчини в мальованім одязі : “Яка ти?” По літах, лагідно, бере в руку зморшку і сивий волос, […]...
- ОСІНЬ. ЛІС Скидає листя тихо ліс – М’яка постеля стелиться, Між білим холодом беріз Золотиться метелиця. Ще витинаються гриби З-під шерху сухозлотиці, […]...
- “З кохання плакав я, ридав….” З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став – (Мармуровим муром…) Пливуть молитви […]...
- “Поволі вмирає Україна…” Поволі вмирає Україна, Хоч ні війни, ні голоду нема. Жере народ непізнана чума І не дає розпрямити коліна. Її мета […]...
- УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...
- 4. ГРИФОН Мій пане, який нерозумний світ!.. Яка на румовище сходить журба! Під небом, чорним, ніби графіт, конаю в піску. І грифон […]...
- “Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...
- “Хтось грає за лісом на скрипці…” Іванові Остафійчуку Хтось грає за лісом на скрипці. Спасіте його. Чи скрипку з-за шраліса чути? Та швидше з могили. То […]...
- БІЛЯ ОЗЕРА У ЛІСІ Темний ліс, стежина біла: чудно так, немовби сниться… – Причаїлась то лисиця? – Ні, гілляка поруділа: хтось її зламав і […]...
- УКРАЇНСЬКИЙ ДИПТИХ Україна для когось – тепленький край, Край кисільний, молочні ріки, А мені серце в пісню край Під глухими стінами віку. […]...
- “Не вистачає березню весни…” Не вистачає березню весни, хоч долам чорним сняться світлі сни, а чорториям – води срібнотілі, та лютий ще тримає в […]...
- ПИСАНІ КАХЛІ 1. СВИСТУЛЬКА На базарі в Кутах Продають глиняні свистульки. Пустуни дмуть у пищик На заді огрядної газдині, А вона випинає […]...
- СОН Здригнулася од поштовху земля, Вжахнулися дерева, трави, люди, Міста і села – на камінні груди, І тільки сивий попіл кружеля. […]...
- НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
- У ЛІСІ Заходжу в ліс, немов у храм, Де сосни – наче свічі. І курить синій фіміам Мені у вічі вічність. Пташині […]...
- КРИК XX ВІКУ У небі тішились хмари, У небі сонце пливло, Під небом кривавіли чвари І лютувало зло. Земля, вагітна скорботою (Відчай їй […]...
- “Скільки в неї курчаток-пискляток…” Скільки в неї курчаток-пискляток, Мацюпусеньких дзьобиків тих? Двоє… четверо… вісім… десяток! Десять діточок дав їй Пан-Біг. Боже милий, бур’ян той […]...
- У ЛІСІ Сьогодні ми ходили в ліс – зелений у продумі. Він над тобою весь – то в зламі рис, то в […]...
- “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
- ШЕВЧЕНКОВІ Є на світі люди, наче метеори, є криштально чисті, як блакитні зорі. Ну, а ти, Кобзарю – Світоче всечасний, сяєш […]...
- “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
- ІІ Анданте. “Аве, Марія…” Я загубився в чорному лісі, Поміж деревами і світляками. А ліс – у чорнім, А ліс – без листя, А […]...