Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Пробуджуюсь, як птаха, навесні…”

Пробуджуюсь, як птаха, навесні,
Коли діброви пють озон з громами,
І плине ніжна лагідність в мені
Блакитними од пролісків струмками.

Схиляюся до білих узбереж
Солодкого березового соку,
Хмарин пухнстих сонячний кортеж
Проваджу зачудований нівроку…

Та ніколи! Умившись на вітрах,
Захоплюючи наспіх крихти вражень,
Мчу до щоденних невідкладних справ,
Що у душі безкарно чинять кражу.

Що втому прагнуть влити в буйну кров,
І допалити серце до знемоги,
І необхідність видать за любов,
І метушнею підмінить тривоги…
Та пробуджують, як птаха навесні,
І слово чисто дихає в мені.

1967 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Пробуджуюсь, як птаха, навесні…” - БАБІЙ СТЕПАН