ПОБУТОВА ДІАЛЕКТИКА
Тим, що сховались за дубові двері,
Під панциром службового авто…
Принадний світ Алушти і Рів’єри,
Й глухих кутів, де не знайде ніхто.
П’яні від успіхів на коньяках,
П’яні від гонок
в парадних машинах,
Ще й насолода –
у винах, в жінках –
гордість і гідність
“мужа і чина”.
П’яним – легкі перемоги
в житті.
Їм накивати – що думають
люди.
Все підкорилось єдиній меті:
Вигоди власні
у всьому і всюди.
Скромність і совість? –
бабцям старим,
Щирість і правда? –
непотріб і мотлох…
Для відпочинку –
Канари (не Крим)
дача за містом,
тепла робота…
А той – ні красти,
не вміє взяти,
Живе лише за одну зарплату.
Він скромний, чесний,
прямий і щирий,
Чекає в черзі
квитка, квартиру…
І ось дружина
пішла до практичнішого,
Автомашина
попала до спритнішого…
А той невдаха –
не зна як дати –
нема “знайомих”,
немає блату.
Кажуть, що “жити –
вміти крутитись…”
А як в характері –
поступитись?..
Як не навчився
ближніх дурити
І за рахунок іншого
жити?..
Не перейняв бо
хватку у звіра,
А вічна міра –
в людину віра!
1976. 1982. 1996.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)