Фото гарної жінки на обеліску за цвинтарною огрожею аж посвітлішало… Вперше після такої давньої кончини (проіржавіло металеве листя на огорожі) […]

Любити більше матір, ніж себе, Любити більше землю, ніж державу, Та більше стелі – небо голубе, Та більше слави – […]

Прийшла брехня, прийшла і стала, І п’яні очі у брехні. Вона в житті святе стоптала І душу зранила мені. І […]

В тих, що прапор несуть – в тих і цілять найперше, Прапор правди нести – то найважча із доль, Де […]

(Час гострого вітру). …Останніх яблук у саду сумному. …Останніх пострілів над спорожнілим ставом. …Останньої у полі борозни.

Квітка Цісик, голубка (бо дух) золота Лине над океаном, до зір доліта. Голосом долинає до отчих країв, До високих смерек, […]

Ця глобально велика Вкраїна – Бідний розум і не осягне, Всі, що сталися в ній переміни – То божественне і […]

Де зацвітають густо вишняки, На цвинтарі є в закутку могили, Березові хрести, як білі крила, Всі порубали вщент більшовики. Лежать […]

Підбиті алкоголем таланти, Мов крижні шротом… Блякне краса: Вимоклі у жабуринні, лататті, Хлюпаються – не летять в небеса. Збиті на […]

Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]

Час як мигтить… Не встигаєш. Стільки вже не застаєш – Чи до села завітаєш, Чи пізні вістки взнаєш. Стали там […]

Вибачте всі, хто лежить під хрестами, герої і не герої.. За мою повносилу радість, за моє торжество повнокровного існування, за […]

Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]

Ходить по місту жінка, оббираючи із себе прилипаючі погляди, як осіннє легке павутиння. Ходить по місту, як обснована – в […]

Ціла епоха – пори недовіри і страху, Вибачте, друзі, за холод… Що, наче молюск, – В скойку ховалась душа (вільна, […]