“Гіркі плоди, як наша пізня радість…”
Гіркі плоди, як наша пізня раідсть –
Калин мерзла скапує на сніг,
Солодка гіркота в густому снігопаді
Протане – проступа червоний сік.
Смакуємо захоплені і раді,
Гірчать медово спалені уста.
Ми йшли і йшли, щоб в цьому снігопаді
Відкритий кущ маленьким святом став.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Передчуття гіркі, розбурхані тривоги…” Передчуття гіркі, розбурхані тривоги За мною тінню бродять день у день. Весна до мене шле свої перестороги – Який безрадний […]...
- “Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння…” Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння? Ти День наповнюєш своїм промінням. Його вбирають душі нелукаві, Трудящі руки творять […]...
- “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
- “Згасає день за синіми лісами…” Згасає день за синіми лісами, За синіми лісами лягла імла; Пливуть рожеві хмари небесами, І тихо з небесами злилась земля. […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВАРІАЦІЯ НА БАНАЛЬНИЙ КИЇВСЬКИЙ СЮЖЕТ, або ж БАБА В ЦЕЛОФАНІ – НАША МАТИ …Корова – в багатьох старовинних і архаїчних релігіях символ плодючості, достатку і благоденства… Міфи народів світу Баба Христина, звісно, не […]...
- “Шипшина важко віддає плоди…” Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не […]...
- “Наша воля залишилась на полях…” Наша воля залишилась на полях (Коли пересікали Тімошку із автомата). Коли стріляли в потилиці – у казематах. На лісоповалах, у […]...
- “Хмелів і пив з розквітлої душі…” Хмелів і пив з розквітлої душі, Із губ твоїх, як сон – досвітні чари, Твого волосся запашні дощі Із золотої […]...
- “Колись і ми впадемо під хрести…” Колись і ми впадемо під хрести… Але допоки це життя нести – Люби його у проявах усіх, Люби ці сльози […]...
- “Нашу шлюбну постелю вквітчали троянди пахучі…” Нашу шлюбну постелю вквітчали троянди пахучі. Образ Кіпріди її благословляє з кутка; Ми принесемо богині смокви медово-солодкі, Темний, міцний виноград […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Похолодніло… Інеєм запахло. Загусло диво в крапельках живиці. Сумним докором вітер в горах ахнув – І зашептались сосни та ялиці. […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Поля обвітрені і голі, Над ними – хмари і граки. Під вітром хиляться тополі, Останні гублячи листки. Вночі бере мороз […]...
- ПІЗНЯ ГОДИНА Об вікно кажан крильми вдаряє, все принишкло, стихло, охололо. Безвість манить нездійсненним раєм, наче ртуть, спливає в жили холод. Ходиш, […]...
- ПІЗНЯ ВЕСНА у вісімдесятім році весна пізнилася у Джорджії, не могла зазеленити краєвиди, ні вразити неспокоєм душу. Лише на голім дереві, яке […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Пізня осінь блудом блудить Між кущами в’ялих рож, Квітів вже вона не збудить, Сіє сльози сірих рос. У лахміття грішне […]...
- “Я важко жив. Мені було…” Я важко жив. Мені було Не до розваг у світі цьому, Де так сплелось добро і зло, Як світло й […]...
- ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...
- “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
- ВЕСЕЛА НАША ВУЛИЦЯ Під тином-огорожею Зима од ляку щулиться, Бо піснею хорошою Озвалась наша вулиця. Весняною погодою Та джерелом-музикою, Та древньою підводою, Що […]...
- НАША ПЛЯМА Щорана я роблю моціон І зустрічаю неодмінно. А надвечір – ми біля бухти незмінно І на нас дивиться Оріон. Тоді […]...
- РАДІСТЬ Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом; птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте? Я ж по вулицях крочу, […]...
- РАДІСТЬ Прилинь до мене й принеси Свіжість піль на твоїх долонях, Піль, що лящать перепілками й польовими кониками, Піль, що дишуть […]...
- “Да, наша жизнь текла мятежно…” Да, наша жизнь текла мятежно, Полна тревог, полна утрат, Расстаться было неизбежно – И за тебя теперь я рад! Но […]...
- “Наша мати – сивая горлиця…” Наша мати – сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола – намистиною, Небо – празниковою хустиною, Сивий дуб […]...
- РАДІСТЬ Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний […]...
- “Шалені темпи. Час не наша власність…” Шалені темпи. Час не наша власність. Фантастика – не мріяв і Жюль Верн. Кипить у нас в артеріях сучасність. Нас […]...
- “Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...
- СТИХІЙНА РАДІСТЬ Їх дві сестри. Одна – сміється, А очі снують проміння в чорну воду, Наче сонце у весняну повінь. Така задумлива […]...
- “…але ти також радість” …але ти також радість і з часом стаєш схожою на рожеву льодяну бурульку тонку у формі жінки тебе щовечора можна […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...
- “З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені […]...
- ЗЕЛЕНА РАДІСТЬ КОНВАЛІЙ О, знову музика – граційних білооких конвалій. Зелену радість їх я розумію, Тільки Не можу перекласти на слова, Загнати в […]...
- “Дзвенющу радість спито з квітів…” Дзвенющу радість спито з квітів, і звук піхмарний обірвавсь, і круглість, в яблуці відкрита, розмилась запахом нараз. Душа добрішою ставала […]...
- “І день минув, і радість відпливла…” І день минув, і радість відпливла: Солодкі губи, ніжні перса й руки, Сяйливі очі, подихи тепла, І млосний рух, і […]...
- “Завершуйте радість у чистому слові любові…” Завершуйте радість у чистому слові любові й дозрілому трунку, не обертайте на камінь ні слова, ні думку: жити ж бо […]...
- ОПРИШКИ Йшли мої опришки З Чорногори пішки… Чорногора хліб не родить – Чорних легіників водить: Красних легіників кличе Ближче. Йшли мої […]...
- “Живих руїн скорботний бранець…” Живих руїн скорботний бранець, Я в гори йшов на двін цикад; На скелі жар, немов спартанець, Я бравсь, не кидавшись […]...
- “промінь, що відбувся від стіни…” промінь, що відбувся від стіни. ліс, що перерізаний навпромінь. під червоний комин звірини набуло відваги в цьому домі. день місили […]...
- БЕЗІМЕННА МОГИЛА Гірчать нагріті сонцем полини, Пливуть хмарини білі, як вітрила. Лежить, мабуть, з минулої війни Серед степів загублена могила. Чий син […]...
- “Колись про любощі гарячі я мечтав…” Колись про любощі гарячі я мечтав, Про пишні кучері, про мирти та резеди, Про медові уста і про гіркі беседи, […]...