БАЛАДА ПРО РОЗУМ
Кажуть, що на дорозі
не валяється розум…
І ось на дорозі –
розум!
Ходить поміж людей
сила живих ідей,
роздумів і порад,
і кожному він, як брат…
А люди йдуть, поспішають,
розуму не помічають:
У кожного радість, клопіт,
у кожного хмара справ
(його ж не видно на лобі
і з кишень не випира).
Із ним не в ладу хитрюги,
крамарство і плазуни,
навіщо їм розум другий? –
як навчені добре вони.
І розумом на дорозі
ніхто з них не дорожить –
Бо в кожного свій є розум:
як краще собі прожить.
1974 р.
(3 votes, average: 4,67 out of 5)
Related posts:
- “Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...
- “Музо, ритмом ти розум…” Музо, ритмом ти розум. О Музо, реве розум… Мила, поета за те опалим. І, рівен зневірі, Уріс у сіру Дорогу, […]...
- РОЗУМ І ДУША Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. […]...
- ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
- БАЛАДА ПРО ВУЗЛИКИ Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі […]...
- “А та – хихата…” А та – хихата, А та – пипата, А та – пупата… І зараза на заразі. Діваха лаха від Умовин […]...
- НАВІЩО ЖИТИ? В країні людожерів, де Матвій- Апостол мав звіщати слово Боже, Живеш, і палахкоче розум твій – З таким життям змиритися […]...
- “Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...
- ДУМКА-БАЛАДА ПРО СОПІЛКАРЯ Фашисти утікали манівцями Від праведної помсти і розплати. І білий птах зими над ними каркав, І біла смерть над ними […]...
- Балада про вікна Вікна, чому ви так часто бліднете? Чому ви так плачете часто, чому? …У вашу прозору душу незбіднену Дивлюся крізь тишу […]...
- БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...
- ГРАФ ГАБСБУРГ (Балада, 1273) І Ув Ахені, в пишній порфірі царській, В світлиці давнезній, у залі, Сидів король Рудольф в потузі святій: На трон-бо […]...
- САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
- БАЛАДА ПРО ОДНЕ ЗАПІЗНЕННЯ Ех, талан – гіркий полин, Туга удовина. Був у мами син один, Золота дитина. Доглядала як могла, Рук не покладала, […]...
- БАЛАДА ПРО УСМІШКУ Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь […]...
- БАЛАДА ПРО СТУПУ Гула, гуркотіла, двигтіла епоха, Жила в епосі тітка Мартоха. Епоха петлі зривала з дверей, Жив в епосі дядько Варфоломей. Які […]...
- Є сфера iнтелекту i краси Є сфера iнтелекту i краси. Є своєрiдне емоцiйне поле, В якому споконвiчно рiвнi всi. Всi раси й нацiї. Там душi […]...
- “PAGLIAZZO” Чому уста твої тремтять нервозно, Чому скажений жаль глядить з-за вій? Гей, хто б в життю так все приймав серйозно., […]...
- ЖУРАВЛИНА БАЛАДА Гойдаючи утому на крилі, Верталися додому журавлі. Назустріч їм по самі виднокола Пливла земля, засніжена і гола. Вони минали села […]...
- ПИРІЖКИ З ГОРОХОМ Ми їхали в загальному вагоні, де все загальне, все, крім пасажирів. Он задивилась у вікно бабуся. Мовчала. А оце розговорилась. […]...
- МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...
- БАЛАДА ПРО КАРМАЛЮКА Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як […]...
- БАЛАДА ПРО ГЕНИ Ген карих очей домінує над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість […]...
- МІФ Василеві Корпанюку (Версія) Василеві Корпанюку Коли немолодий чоловік повертається додому, він іде зарінком, він іде лісом, він іде над потоком, […]...
- СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...
- БАЛАДА ПРО СКРИПАЛЯ Вже промінь розпечатав ліс: виходять грибники з кошами, а через житнище навкіс дзвенить лункими обручами дитяча радість, срібна вість: до […]...
- БАЛАДА ПРО ХУДОЖНИКА Один художник приїжджав До моря на етюди. І шторм гримів на сто октав, І він той шторм намалював, І дивувались […]...
- БАЛАДА ПРО КНЯЗЯ-СТАРЦЯ І “Добридень, дідусю! Іди, йди, не бійся. Нас дома тройко тут: порожня світлиця. Вгорі паньматуся свої молитви В старому часловці […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРА Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши […]...
- ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
- БАЛАДА ПРО ТРЬОХ СЕСТЕР Чи вітри нашептали, чи пташки перелітні, Що знайшлось три сестрички у веселому квітні. Та, як в дивний серпанок, в таїну […]...
- “Маною, привидами, чарами…” Маною, привидами, чарами Мені перейдено путі, А осінь їде кіньми чалими, А в них підкови золоті В дорозі губляться…Захлюпала Ти […]...
- КРИВАВА ГОДИНА Тебе не було на термометрах і годинниках, і навіщо було носити пашпорт для слини, навіщо відкривати дерева на краях уст […]...
- РОБОТА І ДОЗВІЛЛЯ Одна кімната – наліво, Друга кімната – направо, Моя кімната – посередині. В одній кімнаті Робота День і ніч вистукує […]...
- БАЛАДА ПРО ЖУРАВЛІВ Ні встати, ні звестись – такий був мій огонь… Лежали ми, гвитнівки стисши між долонь. Отак лежали ми… Вгорі, у […]...
- БАЛАДА МОЇХ НОЧЕЙ Коли земля в холодну ніч загилена і вітер в зорях тягне горяка, – у полі, між козацькими могилами, мій Дон […]...
- СУХАРІ (Хронікальна балада) Звичай такий… На світанку доріг Шили селяни торби полотняні, Хліб на скибки нарізали. Рум’яні Сохли в гарячих печах сухарі. 1911 […]...
- РІКА ЧАСУ Іще мільярд людських істот, іще – Але планетна куля не із гуми… Куди, в якому напрямку тече Ріка часу? Які […]...
- “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
- Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...