Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БАГАЧ

Хтось судиться за спадщину,
хтось б’ється за межу,
Хтось батьківську все не розділить хату…
Чи я відстав – за часом не вбіжу –
Що так для мене треба небагато?

Вже наді мною років і років,
А я усе щасливий, ніби хлопчик –
Ще обіймаю струджених батьків,
Не надивлюсь коханій в карі очі…

Але найбільший, мабуть, я багач –
Що вічну мрію предків – Україну
Дістав у спадок, хай з кошем невдач,
Та з хаосу встають високі стіни.

А ще б мені – на похваті папір
Щоб завше був, коли налине слово,
І я замру під мерехтіння зір,
І помолюсь до них обов’язково.

1995 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

БАГАЧ - БАБІЙ СТЕПАН