Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АНТИБАЛАДА

Пам’яті поета-сімдесятника

Прийшла колись чутка, що він помер.
І пам’ять вертала
Стрункого високого хлопця
З філфаку,
Про якого казали:
“неабиякі подає надії”.
І єдиний рядок його
“Загладами ми підлість не загладимо”
залишився у пам’яті.
Казали, що ним цікавилися,
Були розноси і психлікарня…
Після чутки про смерть,
Пошуки за поетовою спадщиною
Навели, раптом, на… чоловіка! –
Що лежав мовчазний на канапі
Із місяцевидним обличчям
І тяжким непроникним поглядом.
Не реагував ні на які запитання
(що залишилося від красивого юнака і надії…)
А мати повіла, що спалив два чемодани
Набитих паперами
І відтоді замовк…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

АНТИБАЛАДА - БАБІЙ СТЕПАН