Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”)

Корови моляться до сонця,
що полум’яним сходить маком.
Струнка тополя тонша й тонша,
мов дерево ставало б птахом,

Від воза місяць відпрягають.
Широке, конопляне небо.
Обвіяна далінь безкрая,
і в сивім димі лісу гребінь.

З гір яворове листя лине.
Кужіль, і півень, і колиска.
Вливається день до долини,
мов свіже молоко до миски.

1934.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 2,75 out of 5)

СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) - АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР