ПЕЙЗАЖ З ВІКНА
Дивись: шумує день погожий,
кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,
аж піна бризкає звідтіль.
Дуднить по шибах дощ цинобри,
і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,
хвилює в димі ранніх сальв.
Підвівши очі з-понад книжки,
побачиш світ барвистим сном,
і думка, вирвавшися нишком,
мов нетля, б’ється у вікно.
1934.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- З ВІКНА Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. […]...
- “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
- “Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...
- Метелик ночі злетів на вікна метелик ночі злетів на вікна фіолетніє світ травневим бузком одна пелюстка впала на серце при прешій зірниці тону в спогад...
- “Земля парує… На безмежжя голе…” О земле рідна, дай напою. Щоб колосився спів! 1938. (З вилученого) Земля парує… На безмежжя голе Пролився дощ, краплистий і […]...
- “Простерся вечір над селом…” Простерся вечір над селом, Вечірня зірка тліє… Вже день заснув солодким сном, Про ясне сонце мріє… В гаю затьохкав соловій, […]...
- “На полустанку вікна світяться…” На полустанку вікна світяться, Сміються, плачуть солов’ї. А навкруги, бліді від місяця, Лежать поля, стоять гаї. Безлюддя. Спокій. Аж не […]...
- ПЕЙЗАЖ Крізь віти яблуні розквітлої Синіє небо і ріка. І хмарка світиться легка, Як віти яблуні розквітлої. Оце і все. Увесь […]...
- ПЕЙЗАЖ Вечір охоплює далі неясні Гори окутує в сині серпанки Тони прозорі сухі і безстрасні Плинучий в сутінь спів колисанки. Над […]...
- ПЕЙЗАЖ Еще ноябрь, а благодать уж сыплется, уж смотрит с неба. Иду и хоронюсь от света, чтоб тенью снег не утруждать. […]...
- СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...
- “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
- “Богине ліній чарівних і форм…” Богине ліній чарівних і форм, Та врода наді мною владарює, Твій погляд хвилю підійма, хвилює Понад глибинами, де влігся шторм… […]...
- ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ. ІРПІНЬ Стара сосна на пригорку німує, У сизину закутавсь дальній ліс, Із білим тлом ніяк не заримує Себе гінкий червоний верболіз. […]...
- ЛУНАТИЗМ Не дивись, не дивись так на мене ти вперто й завзято, перестань, перестань, о молюсь, перестань! О чому, о чому […]...
- “Як солодко в північній тишині…” Як солодко в північній тишині Давно прочитані книжки перегортати І знову – з радістю і сумом – зустрічати Все те, […]...
- “ТОСКА” Гей, дзвонять дзвони, дзвонять. Рим шаліє, В оргію сплітаються спіжеві звуки; Летить псалом, росте, то знов німіє – Понад дахи, […]...
- “Крила ночі світ закрили…” Крила ночі світ закрили І закутали в туман… І собою оловили Ліс, село і довгий лан. Ніби в морі потонуло […]...
- “Світяться вікна і світяться зорі…” Світяться вікна і світяться зорі, Світять і світяться цілу ніч – Ніч новорічна сяє надворі, Стали ялинки, як сто тисяч […]...
- ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
- З ВІКНА І. Дніпровському Кінь око скажене криваво примружив, – ударом трамваю хребет перебило… Трамвай – на хвилину… і знову за діло […]...
- Балада про вікна Вікна, чому ви так часто бліднете? Чому ви так плачете часто, чому? …У вашу прозору душу незбіднену Дивлюся крізь тишу […]...
- ВІКНА ГОВОРЯТЬ Задзвеніла кригою тонкою Далечінь осінніх вечорів. Я востаннє стрівшися з тобою, Може вперше, земле, зрозумів Голоси тривожні зграй качиних, Посвист […]...
- “Дихайте на вікна…” Дихайте на вікна, Сковані морозом, Бо загине вік наш І зав’яне розум – Дихайте на вікна, Сковані морозом. Тільки сила […]...
- “Місяця срібний дзюб…” Місяця срібний дзюб Там, в далині, вгорі. Місто – камінний куб, Сум і сон – ліхтарі. Зовсім звичайна річ, І […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
- ТРИ МАЛЮНКИ З ВІКНА ЛІКАРНІ Перший А уже збронзовіли дуби До весни лиш – на час холодин. А уже посивіли чуби, Та, на жаль, до […]...
- “За сірим тлом холодного вікна…” За сірим тлом холодного вікна Лежить дорога, що веде до тебе. Моя любове і моя потребо, Наповни душу силою вина! […]...
- ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...
- Герметично зачинені вікна до пекла Богданові Зузуку Герметично зачинені вікна до пекла. Завертаймо назад непокірний катрен. Детективна історія Роберта Шеклі виповзає на білі полотна арен. […]...
- “Верхів’я дерев досягає вікна…” Верхів’я дерев досягає вікна, І гуркіт машин долинає в кімнату, І лунко виспівує птаха одна, І треба тій птасі немало […]...
- “Щоночі сад приходить до вікна…” Щоночі сад приходить до вікна, І житнє поле шелестить щоночі, І жінка та, що на землі одна, Стоїть за крок […]...
- ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...
- “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
- “Вибиті вікна – й знадвору сніг залітає, як пух…” Вибиті вікна – й знадвору Сніг залітає, як пух,- Я тут від холоду скоро Випущу дух. Сумно і страшно самому, […]...
- ЗГАДКА Він сів на горі на оцваньку з дубка, Під ним гарцювала сердита ріка, В їй блідії місячні промені грались, І […]...
- РИМА До рими байдуже мені – Ні, не вона хвилює вічно. Хвилює дух, що у вогні Живе могутньо, вулканічне. Він сам […]...
- ЮВІЛЕЙ По радіо – сцени баталій, Нема ні спокою, ні сну,- Замучені в’язні – і Сталін У рамці на цілу стіну. […]...
- ПЕРЕДЖНИВ’Я Токи в степу за вибалком стругають, Дбайливо постіль стелять для зерна. І думка моя збуджена шугає, У піднебесся жайвором зрина… […]...
- “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...