КЛИЧУ
Ці слова схвильовані,
ці слова неспокійні, грізні.
Їддю часу опльовані,
наче коні бичовані
батогами, злітають пісні.
Це тобі я складаю дань слів,
динаміко суворих днів!
Хоч в саду понад сливою
романтичної пташки нема,
мов добою щасливою,
своє серце виспівую,
бо мовчати не можу, дарма!
Моя пісня тобі і мій спів,
динаміко суворих днів!
Ось вітрами дебелими
вже надходить епоха світань.
Не словами веселими
з баладовими селами –
різко кличу в майбутнє: повстань!
Це для тебе любов моя й гнів,
динаміко суворих днів!.
1934.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як […]...
- Я КЛИЧУ ТЕБЕ Той сад, і ніч, і зорі – де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А […]...
- “Завмерло в тиші віття тополине…” Завмерло в тиші віття тополине, Неначе прислухається воно До співу, що проникливо так лине З казарми крізь відчинене вікно. У […]...
- ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий […]...
- ЛЮБОВ У правилі математичнім світа за дужки викинена невідома, незнаний косинус днів наших літа. В далекій подорожі, навіть вдома дарма шукати […]...
- “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
- ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...
- 1 …Возвеличу Малих отих рабів німих! Т. Шевченко Ти возвеличив нас, рабів, Неупокорений Кобзарю, Й на велелюдному базарі Вознести до висот […]...
- СТОКГОЛЬМ Чарівна саго, на суворих водах, Що тир корони в небо підняла! Тобі скоряється полярна мла, Коли почує золотий твій подих. […]...
- КАЛИНОВА ПІСНЯ Далекий нащадку, ти чуєш мене? Я пісня твоя чорноброва. Корінням січу я мовчання земне і зблискую паростком слова. Нащадку, несу […]...
- ДО СОЛОВ’Я Страждає серце й душить німота Мої чуття, немов після отрути, Що спрагло випили сухі вуста. О як жадаю в Лету […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- ВІДПОВІДЬ – Дарма твій гнів, дарма твої докори, Пуста твоя убога pruderie, Бо бачу світло тої я зорі, Що кажеш ти, […]...
- “Все не те, коли нема любові…” Все не те, коли нема любові. Почуття й слова – тріски дубові, Дні – болящі, немічні старці, Магістралі – темні […]...
- ВСЕСВІТНЯ ПІСНЯ Стікає кров’ю пісня світова. Співайте, люди! Пісня ще жива… Допоки ще не пізно – рятуйте пісню! Хай пісня глушить ядерні […]...
- “Є в коханні і будні, і свята…” Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За […]...
- “Як все уже зачавлене було…” “Ми йшли до бою темненької ночі… Гармати грали, а ми наступали…” Повстанська пісня Як все уже зачавлене було, Коли душі […]...
- “В сивих травах…” В сивих травах – у сивих росах відходила любов моя. Перев’яла трава в покосах, здаленіла днів течія. Тротуарами по асфальті […]...
- ОЙ, ВЕСНА! Ой, весна!.. Ой, шумлять дерева, і хитаються віти в нестямі… Хочу слухать забуті слова, хочу бачити місячні плями… Тіні й […]...
- “Колосом стигне слово…” Колосом стигне слово В долах і на горбі. Жовтих стеблин розмово, Не шепотіть тобі! Дзвонять серпи і коси, Важко скриплять […]...
- МАРІЇ Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов […]...
- ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
- МАЗЕПА XVI Туман у серці і кругом, Як дим мутний на полі бою… Стоїть Палій перед Петром. Горять докором і журбою Семена […]...
- БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...
- “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
- IV. “Де ти?” Де ти? Хто розв’язав шнур простору, вузлом якого ти була? Не можу я, не можу протверезіти від обезсилюючого алькоголю логіки, […]...
- “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
- ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]...
- “Я – робітник в майстерні власних слів…” Я – робітник в майстерні власних слів, Та всі слова я віддаю усім, Будую душі, викликаю гнів, Любов і волю […]...
- “О, dolce stil nuovo – красний стиль…” О, dolce stil nuovo – красний стиль, Земного слова неземна окрасо! Благословенна будь, етруська расо, Що розбуяла – мов прибої […]...
- СТАЛІН Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- ГІРКЕ ВИНО Мої дні жорстокі та холодні полину навіяли в пісні, потонули обрії в безодні чорної весни. Знов підказує мені до вуха […]...
- ВЕРБЕЛЬ Ось бубон ранку – кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, […]...
- “Батько рідко співав, говорив небагато…” Батько рідко співав, говорив небагато, Спочивав од роботи хіба що на свято. Ми нелегко жили, часом хліба не мали, Та […]...
- “Вимережить пісню – голубині крила…” Вимережить пісню – голубині крила, щоб у ній блакитно далечінь замріяла, щоб у ній заграло шумовиння трав, я слова таємні […]...